Чому не продавали газети

Йдучи вчорашнього ранку на роботу, як завжди, зупинилася біля газетного кіоска, щоб придбати свіжу кореспонденцію. Але замість привітної кіоскерки у зачиненому віконечку побачила плакат, який повідомляв, що з 8.00 до 10.00 розповсюджувачі друкованої продукції проводять страйк.

Прийшовши за газетами пізніше, поцікавилася, за що чи проти чого вони борються, і почула у відповідь, що, власне, її з напарницею все влаштовує, але керівництво попередило, аби вони з 8-ї до 10-ї газет не продавали і вивісили на видноті привезений разом із друкованою продукцією плакат про страйк. Що вони й зробили. Подробиць того, хто ініціював акцію і задля чого вона проводиться жінки-кіоскерки не знали.

Як з’ясувалося, страйк організували дві громадські організації – Фонд підтримки незалежної преси в Україні та Асоціація розповсюджувачів преси України, а  угоду про намір провести двогодинну протестну  акцію у понеділок, 29 жовтня, підписали вісім організацій, що займаються продажем друкованої продукції.

Президент Асоціації розповсюджувачів преси України Олександр Бабанський повідомив, що, за його даними, в столиці України понеділкового ранку дві години не торгували 550 точок з продажу газет і журналів, з них – понад триста кіосків ВАТ «Агентство «Союздрук».  Інші оператори цього ринку, що теж вчора страйкували, мають від 10 до 40 пунктів. Розповсюджувачі преси також провели пікет біля стін Київської міської держадміністрації. Обидві акції проводилися, як на мене, ображеними та стурбованими операторами цього ринку, які з повідомлень ЗМІ, а не від мерії, дізналися про створення в місті комунальної мережі продажу преси. Бо, приміром, пан Бабанський не приховував свого обурення тим, що членів його Асоціації не залучають як експертів  для вирішення таких  питань.

Учасники акції також протестували проти складнощів продовження договорів на оренду землі й отримання дозволів на  розміщення торгових  точок. На думку страйкарів, такі труднощі їм штучно створює мерія, щоб розгорнути в місті власну мережу розповсюдження преси.

До речі, це питання й справді на часі. Бо ні для кого не секрет, що існуюча нині мережа розповсюдження орієнтована на російськомовні видання, а розкладки у метро, переходах та торговельних закладах і того більше рясніють московськими газетами й журналами. Україномовні видання ці  розповсюджувачі беруть для продажу вкрай неохоче.

Є проблеми і з найбільшим оператором ринку ВАТ «Агентство «Союздрук». У договорі на 2006 рік одним із пунктів передбачалося отримання газетами штрих-коду, за допомогою якого «Союздрук» зобов’язувався щоденно технічними засобами відслідковувати їх продаж. Редакції друкованих видань, зацікавлені у якнайширшому їх розповсюдженні, не пошкодували коштів на отримання власного ідентифікаційного номера.

Приміром, «Вечірці» її штрих-код обійшовся майже у три тисячі гривень. Але виконує він майже цілий рік суто  ілюстративні функції, бо хоча давно минули всі обумовлені договором строки», «Союздрук»  досі не має у кіосках ні касових апаратів, ні тим паче електронної мережі та бази, за допомогою яких можна було б щодня дізнаватися, скільки, де і яких газет продано. Тому, як і раніше, наприкінці місяця списує газети «на око».

Запровадження штрих-коду мало б змінити таку ситуацію, але тільки у тому випадку, коли б і «Союздрук» сповна виконав свої зобов’язання. Тоді б йому не було потреби страйкувати і боятися чесної конкуренції з боку кіосків, які планує встановити КМДА. Бо поки що в Києві –  і це ні для кого не секрет – існує монополія на розповсюдження преси. Саме з метою залучити до співпраці не одного, а, можливо, декілька десятків розповсюджувачів преси міська влада й вирішила провести конкурс серед розповсюджувачів преси, про що й повідомила журналістам заступник голови Київської міської державної адміністрації Ірена Кільчицька. На нього прийматимуться заявки від усіх бажаючих. Влада міста також запропонує у спеціальних кіосках, щоб соціально незахищені верстви населення  столиці могли отримати безплатно або купити за нижчими цінами друковані видання, що залишилися першого дня після продажу.

Міська влада хоче не зменшити, як стверджували страйкуючі, а навпаки збільшити кількість існуючих у Києві точок реалізації преси у два-три рази. Якщо зараз їх близько півтори тисячі, то буде майже п’ять. За інформацією Кільчицької, уже встановлені торгові точки в холах станцій метро, в пішохідних переходах, а також діючі кіоски з продажу преси не прибиратимуть. Буде лише проведена інвентаризація, після якої їх узаконять. А що стосується  вимог розповсюджувачів преси до влади міста про створення для них «особливих умов», то заступник голови КМДА підкреслила:  цього не буде! Вона назвала вчорашній страйк «спекуляцією». І з цим важко не погодитися. Недарма ж розповсюджувачі для своєї акції вибрали саме понеділок – день, коли виходить і продається найменша кількість газет. Отже й збитків розповсюджувачі практично не зазнали, а увагу до себе привернули…