Українці прагнуть нейтралітету
Ставлення більшої частини українців до НАТО позитивним не назвеш. Але й інтеграція з Росією викликає суперечливі емоції в суспільстві. Тому доволі велика частина наших співвітчизників узагалі не прагне кудись інтегруватися.
Настрої ці підтвер-джує опитування, проведене Центром соціальних досліджень «Софія». Із 2010 респондентів 30,8 відсотка вважають, що наша держава повинна залишатися позаблоковою. Водночас приєднання до військового блоку з Росією підтримують 26,2, а вступ до НАТО – 17,7. Майже три чверті українців вважають, що питання про вступ до організації Північноатлантичного договору має вирішуватися винятково на референдумі. І якби голосування це відбулося найближчим часом, то за євроатлантичну інтеграцію виступили б 21,5 опитаних, а проти – 60,2.
Найбільше в Україні прихильників Європейського Союзу – 55,8 відсотка респондентів схвалюють курс на приєднання до ЄС. ЄЕП також має велику підтримку – 68,6. Якщо порівняти цифри, то виходить, що значна частина українців хоче увійти до двох цих організацій одночасно.
Прихильники НАТО вважають, що вступ до альянсу дасть Україні гарантії безпеки, підвищить її міжнародний авторитет, сприятиме модернізації армії та вступу до Євросоюзу. Противники ж вважають, що такий крок посилить суперечності з Росією, змусить наших солдатів брати участь у бойових діях, збільшить державні видатки на армію й створить загрозу терактів у нашій державі.
Політолог Андрій Єрмолаєв стверджує, що в Україні почався так званий іракський синдром. Після загибелі наших військовослужбовців на Близькому Сході співвітчизники не хочуть посилати армійські підрозділи у «гарячі» точки. Варто, одначе, зробити зауваження, що НАТО не має жодного стосунку до Іраку, бо там воюють збройні сили США та їх союзників. Та й частина респондентів вважає, що залучення Збройних сил до реальних бойових дій тільки підвищить професіоналізм військовослужбовців.
Узагалі ж, навколо Північноатлантичного альянсу чимало міфів. Панують уявлення про нього як про агресивний блок чи інструмент впливу Сполучених Штатів. Хоча насправді, за словами політолога Володимира Фесенка, ставлення до НАТО не можна назвати цілком негативним. Бо навіть із тих 60 відсотків противників цієї організації лише половина дійсно свідомо не хоче євроатлантичної інтеграції. Інших же лякає, передусім, погіршення стосунків із північним сусідом та введення візового режиму з ним. Під впливом конфлікту Росії та Грузії кількість симпатиків НАТО може ще зменшитися. Бояться українці й економічних проблем та втрати кількох тисяч робочих місць на підприємствах військово-промислового комплексу.
Впливають на громадську думку й популістські політичні спекуляції навколо зовнішньополітичного курсу нашої країни. Адже, на думку Фесенка, різке зниження кількості прихильників альянсу спостерігалося після президентських виборів 2004 року та цьогорічної парламентської кампанії. Хоча й міжнародні події – такі, як теракти 11 вересня – не додали популярності цій ідеї.