На сніданок – каша з м’ясом
Про собачий притулок у Бородянці чутки ходять найжахливіші. Навіть переказувати їх неприємно. Тож ми вирішили на власні очі побачити, як почуваються колишні безпритульні тварини.
Посеред лісу на околиці Бородянки – бетонний паркан. На вході напис: «Об’єкт під охороною». І розклад, коли приймають відвідувачів. Оскільки нашим гідом був директор комунального підприємства «Притулок для тварин» Мирон Кучинський, проблем з екскурсією не виникло.
Гавкання чути від самих воріт. Воно лунає від вольєрів, звідки собаки нас бачать і одразу починають реагувати на сторонніх. Там їх утримують по 5-6 особин, здебільшого однаково безпородних. Багато агресивних, є й лагідні, які дивляться тобі в очі із мовчазним запитанням: «Ти не по мене прийшов?» А в довгому приміщенні, де тепло, в окремих огороджених вольєрах – красені собачого світу. Ось кавказька вівчарка, боксери, пуделі, такси, спаніелі, пітбультер’єри… На нових людей реагують жваво не всі – деякі перебувають у стресі: їх лише вранці привезли. Атмосфера у клітках – дружня, ніхто нікого не кусає і не жере. А у великих мисках бачу ще не з’їдену кашу із м’ясом і кістками. Тварини ситі й задоволені.
– Що собаці потрібно? – запитує і відповідає наш гід. – Поїсти вчасно, на сухому лежати і щоб на голову нічого не падало. Ці умови ми витримуємо. Притулок розміщується в колишній свинофермі, яку 1998 року викупили. 2003 року її переобладнали і завезли перших тварин. Торік почали облаштовувати вентиляцію, опалення примі-щень. Нині утримуємо 420 собак і 80 котів.
– Скільки це коштує?
– Крім притулку, утримуємо ще службу порятунку, бригади, що відловлюють тварин у Києві, – відповідає Мирон Володимирович. – Наш річний бюджет, разом із капітальним будівництвом, – 1,5 мільйона гривень. За ці кошти плануємо газифікувати притулок, облаштувати вентиляцію, поліпшити умови утримання собак.
– Чим їх годуєте?
– Годуємо тварин двічі на день. Адже тут є колишні безпритульні, які не бачили сухого корму, і породисті, що виросли тільки на ньому. Зранку всім даємо підігріту кашу з м’ясом, а після обіду – сухий корм.
– Побачив напис «Готель». Як він працює?
– Власники собак у разі, якщо їм нікуди діти улюбленця під час відрядження чи відпустки, можуть звернутися до нас (телефон: 432-08-11). Коштує утримання залежно від кормів, якими годують собаку.
Тож жахів у притулку я не побачив. Єдине неприємне враження – запах. А приємне – коти. Вальяжні, вгодовані, вони почуваються впевнено. Ми якраз потрапили на обід. У кожному вольєрі – миски, наповнені сирою рибою і сухим кормом. Є й «туалети». І запаху немає.