Франція прямує до киян

Українська столиця – не Мекка для мусульман. Мої думки – не притулок рекламних афоризмів. Але ж як тут не перефразуєш: «Кияни, ви ще й досі не побували у Франції? Тоді ця країна вже прямує до вас!»

Немов гора, що іноді таки наближається до Магомета. Із культурно-мистецькими дарунками «Французької весни», яка хоч і гостює в нашої втретє, але щоразу із новинками та сюрпризами. Не проґавте її початок – о 20.00 1 квітня зручно розташуйтеся з дітьми і внуками на Бессарабській площі. Бо саме звідси стартує унікальне дійство, подібного якому ще не бачили в Україні, – спектакль «Під кінець Одіссеї» мандрівного вуличного театру «Піпопоталь». Разом із його акторами, акробатами, танцюристами й музикантами через увесь Хрещатик вирушите до майдану Незалежності. Але ви – пішки, а піпопотальці – на чудернацьких машинах, розроблених засновником театру Філіпом Жефруа. Механізми рухатимуться без будь-якого пального – за допомогою противаг, балансирів, педалей та зубчастих коліщаток. У них втілилися винахідливість Леонардо да Вінчі, комікси Шуїтена та Енкі Білаля, вигадка Жуля Верна. «Уявіть собі казковий Піпоплан – знаряддя  на колесах, що везе на собі півмісяць заввишки три метри та схожу на Ікара артистку, яка на своїх дерев’яних крилах намагається сягнути небес», – позаторік розповідала своїм читачам про одне з видовищ «Піпопоталя», у яких людина та машина зливається в єдине ціле, газета «Депеш де Міді». Інші періодичні видання Франції називали це механічним балетом, поетичними машинами, механічною мандрівною поезією. Цей перелік асоціацій, гадаю, доповнять і читачі «Вечірнього Києва», які в гурті циркового мистецтва, музики, поезії, техніки та гумору побачать на майдані Незалежності фінал спектаклю «Під кінець Одіссеї» і феєричне урочисте відкриття «Французької весни-2006».

Якщо театр «Піпопоталь» Філіпа Жефруа вразить мешканців столиці України казковим вуличним дійством «Під кінець Одіссеї», то вистава «Макондо» за твором Маркеса «Неймовірна й сумна історія простодушної Ерендіри та її диявольської бабусі» від компанії Premier Acte інтригуватиме глядачів зі сцени Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка із 19.00 13 квітня.

Як і під час минулих фестивалів «Французької весни», треба добре виспатися напередодні Ночі короткометражного кіно тим киянам, котрі з 23.00 14 квітня до світанку 15-го здатні переглянути в кінотеатрі «Україна» (вул. Архітектора Городецького, 5), тридцять чотири фільми. І при цьому не переплутати змісти, приміром, «Поцілунка» і «Дурниць», «Корови, яка хотіла перестрибнути через церкву» і «Мого друга Горили», «Людини без голови» і «Ніг під столом»…

Шанувальників допрем’єрних показів кінотеатр «Україна» чекатиме з 19-го до 25 квітня. Серед семи пропонованих фільмів – «Павлики-равлики», який був представлений на Берлінському фестивалі 2005 року в секції «Панорама» і отримав відзнаку мережі кінотеатрів «Європа Сінема»; «І серце моє завмерло» (ремейк стрічки 1978 року «Пальці» Джеймса Тобака), що став головним лауреатом 31-ї премії «Сезар», здобувши 8 нагород, серед яких і Призи за кращий фільм та кращу режисуру; «Марок» – представлений у Каннах у рамках програми «Окремий погляд»; «Юний лейтенант», за участь у якому Наталі Бай отримала Сезара «За кращу жіночу роль».

5 квітня о 19.30 Кіно-Мікс представить у кінотеатрі «Жовтень» (вул. Костянтинівська, 26) дві перлини авангарду французького німого кінематографа. Фільми «Трьохстороннє дзеркало» Жана Епштейна (1927 р.) та «Гойдалки» Ноеля Ренара (1928 р.), які раніше були доступні лише спеціалістам, тут покажуть у живому супроводі сучасної електронної музики.

Цікавий спектр танцювального мистецтва Франції: балет Сержа Лифаря «Ранкова серенада» на музику Франсіса Пуленка (Національна опера України, 2 квітня о 19.00) і сучасний танок у поєднанні з відео у спектаклі «Шин-Шилла» від компанії Ecart у Національному академічному драматичному театрі імені І.Франка о 19.00  22  квітня.
Музичне розмаїття «Французької весни» – це «Фантастична симфонія» Берліоза та «Концерт для скрипки з оркестром мі мінор, опус 64» Мендельсона – Бартольді і «Рондо-капричіозо» Сен-Сенса, які у Національній філармонії України 28 квітня з 19-ї години виконуватиме Симфонічний оркестр Національної філармонії України, головного диригента якого Миколу Дядюру в червні 2005 року нагороджено французьким Орденом мистецтв і літератури. А в Національній музичній Академії України з 19.00 18 квітня – джаз акордеоніста Жана-Франсуа Баеза, саксофоніста Жана-Шарля Рішара та басиста Паскаля Берна. Перший диск Тріо Жана-Франсуа Баеза «Нікіта», який вийшов у вересні 2005 року, здобув у Франції величезний успіх.

Французьку літературу презентують роман всесвітньо відомої письменниці Маргарит Дюрас «Пробудження Лол В.Штайн», уперше перекладений українською і видрукуваний у видавництві «Факт» (4 квітня, 19.00, книжкова кав’ярня «Бабуїн» на вул.Б. Хмельницького, 39) та український переклад книги «Європа та релігії. Ставки XXI сторіччя» Жана-Поля Віллема, яку представить особисто автор твору, завідувач кафедри історії та соціології протестантизму у Вищій практичній школі (Французький культурний центр, 21 квітня о 18.00). Спогади поета, романіста та драматурга Жана Ріста про Луї Арагона, з яким він працював з 1965 по 1982 рік, можна почути у книгарні-кав’ярні «Бабуїн» о 19.00 17 квітня.

А чим здивує киян образотворче мистецтво Франції? Живописом  Кзав’є Галя (6 – 30 квітня) у Французькому культурному центрі на вул. Горького, 104, та в Галереї «Ірена» на вул. Артема, 35, де його твори демонструватимуться на виставці «Від Тулузи до Києва» разом із картинами українця Анатолія Криволапа з 27 квітня до 10 травня.

Виставкою плакатів «Архітектурні транскрипції» в Державній бібліотеці архітектури та будівництва  з 3 до 18 квітня.

Справжнім відкриттям для киян стане живопис француза українського походження Івана Кавуна (1925 – 2001), спадкоємця імпресіонізму, кубізму і сюрреалізму. Свою першу виставку у Франції художник влаштував у Парижі на початку п’ятдесятих років минулого століття. А Національний художній музей України (вул. Грушевського, 6,) 11 – 30 квітня приймає першу виставку полотен Івана Кавуна в Україні і повертає художника  його батьківщині.