Не залишати поза увагою жодне звернення громадян
Діряві дахи і холодні батареї, брудні парадні і ліфти, що вічно ламаються... Все це нині викликає головний біль у багатьох жителів нашої столиці. Лише за кілька місяців роботи до «Житлово-Комунальної Інспекції Нашої України» звернулося більш як 13 тисяч киян. І за кожним зверненням стоїть по-своєму складна проблема... Що це? Вічне незадоволення існуючим життям чи недбалість житлово-комунальних структур? Як зазначає начальник Головного управління житлово-комунального господарства м. Києва Віктор Вакараш, близько 80 відсотків усіх житлово-комунальних проблем киян розв’язується на рівні жеків і постачальників послуг.
– Хоч як це прикро, а основна причина проблем виникає саме від неуважного ставлення керівного складу житлово-комунальних організацій до звернень громадян, – розповідає Віктор Михайлович. – Отримуючи інформацію від «Інспекції Нашої України», кожен керівник житлово-експлуатаційної структури має перед собою ті першочергові завдання, які потребують негайного вирішення. Напевне, не одразу можна виконати якісь капітальні ремонтні роботи, але прибрати територію і вивезти побутове сміття можна ж одразу! Якщо не зроблено – це вина начальника жеку й інших представників керівного складу.
– Отже, виходить, що «Житлово-Комунальна Інспекція Нашої України» вказує на безвідповідальне ставлення столичних жеків до своєї роботи?..
– Ті керівники жеків, які сумлінно виконують свою роботу, мають зрозуміти, що ця організація тільки допомагає. А невідповідальних начальників жеків також потрібно залучати до роботи. У кожного начальника жеку чи його заступників, майстрів, інженерів є покладені на них обов’язки, які потрібно виконувати на всі 100 відсотків.
– То хто ж повинен слідкувати за етикою спілкування працівників жеків із мешканцями будинків?
– Я б сказав, що це не етика спілкування, а етика взаємовідносин. Ми мусимо пам’ятати, що працюємо для людей. І коли людина прийшла до мене, я маю з повагою ставитися до її проблеми. Не давати обіцянок, якщо не можу вирішити це одразу. За таким принципом працює і мій колектив. На це нас націлюють президент, уряд, керівництво міста. Ми повинні цінувати ту посаду, яку нам довірив народ. Цим мають керуватися всі начальники комунальних структур і постачальники житлово-комунальних послуг. І взагалі, на мою думку, між жеком і людьми має бути зворотний зв’язок: жек повинен вислухати пропозиції представників будинку і прозвітувати про виконану роботу перед мешканцями. Після таких зустрічей мають бути напрацьовані завдання. До речі, такий принцип роботи вже є в об’єднаннях співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), коли жителі самі стають господарями свого дому. Вони знають, на що спрямовані сплачені кошти і яка робота виконується. Це, на мій погляд, прогресивний напрям, але й він має регулюватися на законодавчому рівні.
– Але ж не кожен знає не те що про ОСББ, а й до кого звернутися по допомогу...
– Це справді так. Сьогодні у столиці досить успішно з цим справляється «Житлово-Комунальна Інспекція Нашої України». І якщо ми рухатимемося в цьому напрямі, беручи до уваги успішні ідеї цієї організації, гадаю, що незабаром поліпшиться стан житлово-комунальної сфери не лише в Києві, а й у державі. Тим більше, що давно обговорюється питання створення такої незалежної державної структури, яка б могла консультувати людей з питань житлово-комунального господарства, контролювати якість надання житлово-комунальних послуг і утримання житлового фонду загалом. І окремі риси роботи такої структури, як ми бачимо, вже закладено в діяльності «Житлово-комунальної Інспекції Нашої України».
– Чи можна щось вдосконалити в роботі ЖКІ?
– Потрібно з розумінням ставитися до наявних проблем жителів міста. Не залишати поза увагою жодне звернення. Тільки так ми разом забезпечимо добробут киян.
Наталя ВАСИЛЬЄВА