Триває Великий піст. Церква особливо наполягає на тому, щоб люди дотримувались його і не тільки в частині тілесного, а й духовного буття. Адже він готує нас до усвідомлення хибних поступків, до каяття, що так потрібні для нашого ж блага.
Однак піст додає людині сил боротися не лише з гріхом, а й з хворобами. Філософ Лукрицій Кар зазначав: «Якщо первісні люди гинули від недостачі їжі, то ми гинемо від надмірного її споживання». Наш сучасник насправді з’їдає досить багато тваринних продуктів, а тому особливо потребує періодів розвантаження й очищення організму. Якщо цією порадою знехтувати, рівень холестерину в крові і шлаків у кишківнику зростатиме, повільно отруюючи весь організм.
Переїдання і, як наслідок, ожиріння стали, на жаль, постійними нашими супутниками, причиною передчасної смерті.
Багаторічний досвід свідчить, що під час посту здоров’я зміцнюється, а й навіть творчі здібності людини краще виявляються.
«Тільки жива, свіжа, рослинна їжа може зробити людину спроможною сприймати істину», – зауважив колись Піфагор.
Нещодавно група вчених із Гарварда зацікавилася поселенням горців у Еквадорі. Люди там живуть до ста і більше років, помирають же не від хвороб, а від старості. Виявилося, що всі жителі цієї місцевості ніколи не вживають продуктів тваринного походження. До речі, ескімоси, які харчуються тільки м’ясом, живуть не більш як 27-28 років.
Тож кожен із нас має добре замислитися, зважити і вирішити – поститися йому чи ні.
А для тих, хто дослухався мудрої поради, пропонуємо кілька рецептів із квасолі, яка особливо корисна під час посту.
Квасолю, як білкову, а також лікувальну рослину вперше згадують у китайській літературі ще 1280 року до н.е. У давніх трактатах наголошується, що вона успішно регулює обмін речовин. У тих, хто вживає квасолю хоча б раз на тиждень, немає печінкових, ниркових та зубних каменів.
Страви з достиглої квасолі рекомендують при анемії, туберкульозі, травматичних ушкодженнях. Зелена квасоля корисна при гастриті, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, ревматизмі. Звичайно, якщо вживати її в міру – не більш як 1 склянку на добу.