Українці з циркулем, французи–з лінійкою

Геодезичний знак про центр Європи майже 125 років тому встановили поблизу села Ділове, що в Рахівському районі Закарпаття. Однак нещодавно фахівці інституту географії Франції провели нові виміри і визначили, що географічний центр Європи – біля Вільнюса. Французька академія наук уже навіть встигла видати уряду Литви відповідний сертифікат.

Деякі українські науковці схильні визнати цей факт. Доктор технічних наук Юрій Карпінський навіть надіслав листа віце-прем’єр-міністру Роману Безсмертному. Там ідеться про те, що в деяких виданих у повоєнний час літературних джерелах помилково зазначалося, що в Україні, поблизу селища Ділового – географічний центр Європи. Ця помилка виникла внаслідок неправильного перекладу з латинської мови напису, нанесеного на кам’яному стовпі.
Відомо, що на території Австро-Угорщини було встановлено близько двадцяти таких кам’яних стовпів для визначення географічного центру Європи. Пан Карпінський посилається на видані в 2002-2004 роках книги «Географія України» та «Краєзнавство. Географія. Туризм».

Але більшість вітчизняних і, хоч як це дивно, російських науковців категорично проти такого підходу і наполягають, що саме в Україні серце Європи.

Московський науково-популярний журнал «Астролог» опублікував статтю Олени Копилової «Карпати – центр Європи. Астрологічні дослідження географічного місця із координатами 24 градуси східної довготи і 48 градусів північної широти, як перехрестя європейських шляхів в еру Водолія». Це Перехрестя (Закарпаття), як стверджує дослідниця, завжди входило до складу тієї чи тієї держави Угорщини, Австро-Угорщини, Чехословаччини, Радянського Союзу, України. І наголошує: та країна, яка володіє цим Перехрестям, Небом приречена відігравати провідну роль у Європі.

Карпатський біосферний заповідник, у володіннях якого 50 тисяч гектарів природоохоронних територій, опікується й центром Європи в селі Ділове. Аби з’ясувати істину, найближчим часом мають на меті скликати в Рахові континентальну географічну конференцію. В 1887-му географи військового відомства Австро-Угорщини провели заміри, й відтоді саме поблизу Ділового на березі Тиси з’явився стовп із відповідним написом латинською мовою. У перекладі він звучить так: «Постійне, точне, вічне місце. Дуже точно, зі спеціальним апаратом, виготовленим в Австрії та Угорщині, зі шкалою меридіанів і паралелей, встановлено у Центрі Європи. 1887».

Нещодавно працівники біосферного заповідника разом зі швейцарськими колегами провели конференцію щодо закарпатських пралісів. Проведено також спеціальні архівні дослідження. Директор заповідника, доктор біологічних наук Федір Гамор запевняє, що потрібні документи знайдено у Відні. Вони підтверджують, що Кайзерівсько-Королівський військово-географічний інститут в Угорщині займався цією зйомкою і зафіксував саме таку точку. В 1977 році встановили новий знак із металу, який ще раз вказує, де саме центр Європи.

На думку пана Гамора, французькі дослідники щодо визначення центру ваги Європи, використовували іншу методику, розроблену Дмитром Менделєєвим, тому точка схрещення їхніх координат припала на Прибалтику, де місцеві жителі не лише почали зводити готелі та друкувати туристичну символіку, а провели свою, міжбалтійську конференцію, де й погодили, що центр Європи саме тут.

Про українське село знову заговорила Європа. І ця інформація не оминула інвесторів. Австралійська компанія розпочала дослідження родовища золота «Сауляк». Там уже працюють кілька десятків місцевих робітників. Відновили роботу три кар’єри. Нарешті зводять у селі перший туристичний комплекс.

Сплеск наукових дискусій навколо того, де географічний центр Європи, влада Закарпаття вирішила використати прагматично: звернулася до Президента Віктора Ющенка, котрий своє щорічне сходження на Говерлу починає саме біля знака в Діловому, до уряду – з проханням направити залізничний потяг від Києва до Рахова. Адже тут проходить транскарпатська залізниця, яка свого часу зв’язала Галичину з Будапештом і Бухарестом.