Цими днями багато киян знайшли у своїх поштових скриньках дивні листи. Якийсь Христенко В.М. – нібито «заступник голови правління Ради земляцтв України в РФ» (не плутати з російським віце-прем’єром Віктором Борисовичем Христенком) сповіщає нам, що «31 жовтня вібудуться важливі вибори» та про те, що «нашій Батьківщині загрожує небезпека».
Також цей пан «від імені понад 10 мільйонів вихідців з України, які мешкають у Росії» інформує українців, що буцімто «основних претендентів на посаду президента України двоє», а тому, повчає нас Христенко, «треба вчинити мудро й виважено, відокремити головне від другорядного». Тобто одного претендента автор листа вважає «головним» і докладно роз’яснює нам, нерозумним, його заслуги, а на «другорядного» навішує низку ярликів. Насамкінець, українці Росії «сподіваються, що зробити правильний вибір допоможе здоровий глузд, життєвий досвід і велика мудрість українського народу». Не сподівайтеся, а будьте певні, пане Христенку, що так і буде! Нам тут, в Україні, видніші заслуги кожного з претендентів. На відміну від вас, ми знаємо не лише двох претендентів. Нам теж «небайдужа доля рідної країни». Бо вона нам, погодьтеся, ще рідніша!
Особисто я, пане Христенку, не довіряю вашим закликам. Хоча б тому, що на конверті вашого «письма из России» стоїть лише штампель… української пошти і марка з тризубом за 45 копійок (як відомо, міжнародне листування обходиться дорожче).
Дата на поштовому штампелі – 26 жовтня, очевидно, теж невипадкова: день приїзду в Україну російського президента. Не хочу сказати, що Володимир Путін привіз до Києва «письма» у своїй валізі, але цей візит, за задумом авторів листа, схоже, мав підсилити актуальність закликів «російських українців». Чому ж «письма» не було «приурочено» до нещодавнього приїзду Володимира Жириновського, який схожої з Христенком В.М. думки про наші вибори і наших претендентів?..