На уроки – у моднім капелюшку

Вибаглива й примхлива ця річ – мода. Однаково вона полонить старого і малого, а молодь – й поготів. Кожному хочеться йти у ногу з часом: бути красивим, елегантним, вишуканим, неповторним. Особливо переймаються цими проблемами наші школярі. Звична, подекуди аж занадто ділова стандартна шкільна форма їх наразі не влаштовує. Ось що про це думають самі учні.

Валерія, десятикласниця 152-ї школи:

– Не подобається мені шкільна форма: некрасива, незручна, старомодна. Зелені й бордові піджаки – це так архаїчно.
Сергій, старшокласник 208-ї школи:

– Із задоволенням одягаю діловий костюм. Він дисциплінує – щодня прасую сорочку, брюки. Бути красивим і сучасним – це перш за все, бути акуратним.

Такі зауваження були взяті до уваги організаторами другого міського конкурсу «Ділова шкільна мода – 2004», який днями пройшов у столичному Палаці дітей та юнацтва. У ньому взяли участь юні модельєри та дизайнери одягу (представлено понад 100 робіт), театри і студії дитячої моди, керівники швейних підприємств міста, які спеціалізуються на виготовленні дитячого одягу. Конкурс проходив у двох номінаціях: повсякденний та урочистий одяг.

Розпочалося свято моди і краси з антології шкільної моди. На сцену вийшли дівчата у платтях і фартушках, у яких свого часу ходили до школи їхні бабусі, прабабусі, мами. Це було так зворушливо! (Хоч учні іншої думки). Деякі глядачі розчулилися мало не до сліз. Услід за поважними паняночками вибігли веселі хлопчики та дівчата – у картатих спідничках, модних сарафанах, елегантних піджаках, білих сорочках з краватками… Таке розмаїття фасонів й кольорів.

Красиві, модні, досить оригінальні фасони одягу демонстрували вихованці 2-ї гімназії. Ніна Ходорівська була у захваті від свого ділового костюма: спідниці у складочку й приталеного піджака.

– Мені дуже він подобається, – сказала дівчина. – Єдине, що я ще б добавила до цього фасону, – це брюки, – і, примруживши лукаво очі, додала: – Та ще модний капелюшок.

– І як сприйняли б тебе в такому одязі у школі? – запитала я.

– Здивувалися б, – засміялася Ніна. – Втім, я маю кілька капелюшків. Отож, 1 вересня прийду на уроки, як англійська королева.
Олександра Панченко, вихованка гуртка конструювання, моделювання і пошиття одягу міського Палацу дітей та юнацтва, за такий ескіз шкільної форми удостоїлася першого місця.

– Вигідно, зручно, елегантно, – прокоментувала дівчина свою роботу. – До такого костюма можна підібрати блузочки й топи найрізноманітніших фасонів та кольорів.

Павло, дев’ятикласник 260-ї школи, демонстрував чорний діловий костюм.

– Як на мене, то у гардеробі школяра має бути ще й легкий варіант шкільної форми, – поділився хлопець своїми міркуваннями. – У вересні, травні, коли добре пригріває сонце, в темному костюмі трохи незручно. Звісно, у шортах до школи не гоже йти, а от легкий костюм у світлих тонах згодився б кожному.

Діти не тільки вчаться, але й влаштовують різні вечірки, свята. Наталка Кондрашенко, десятикласниця 54-ї школи, запропонувала свій варіант урочистого одягу. Виконаний він у класичних чорно-білих кольорах: темна спідничка в складку, трикотажна темна безрукавка й біла блузка. Навіть дуже елегантно! Наталці вимогливе журі присудило перше місце.

Будь-яка модель одягу, певна річ, має пройти складний і тривалий шлях від ескізу до пошиття. Дуже хочеться сподіватися, що дитяча фантазія не буде покриватися пилом на полицях у швейників, а вже наприкінці літа ми побачимо її втіленою у нових модних фасонах шкільної форми, вишуканого й урочистого, спортивного дитячого одягу.