18 травня 2007 року, п'ятниця №78 (17980) останнiй номер RSS
Головна МІСТО СПОЖИВАЧ ВЕСІЛЛЯ КИЯНИ СПОРТ ПОДРОБИЦІ ДИВОСВІТ КУЛЬТУРА РЕГАТА ДОБРИВЕЧІР СОЦІУМ ПРАВО

 СПОЖИВАЧ
18.05.2007

Час готуватись до випускного балу


Прощання з дитинством за тисячу доларів не всім по кишені

Незабаром для випускників  продзвенить останній шкільний дзвоник. А за ним  – випускні іспити, випускний бал. Тож нині і учні, і вчителі, і батьки у передчутті радості й тривоги, адже попереду вирішальне випробування – вступ до вищого навчального закладу. Не дивно, що тепер  граніт науки гризуть не лише зубрилки, претенденти на золоті чи срібні медалі, але й ті, хто просто протирав штани за партою.

Костюм за 700 чи смокінг за 2 тисячі?
Не видно у дворі цієї весни і мого сусіда  Сергія, який раніше те й робив, що ганяв м’яча  на спортмайданчику. Очевидно, також взявся за розум, адже пристойний атестат нікому не завадить: це й моральне задоволення, і приймальна комісія на нього все-таки звертає увагу. Тому  батьки його розщедрилися на репетитора. А куди їм діватися? Таємниці не розголошують, вона  давно всім відома: за одну годину викладач математики бере 20 доларів,  іноземна мова на 5 доларів дорожча. Ось і порахуйте, яку кругленьку суму доведеться  викласти, щоб надолужити прогаяне. Дехто обрав інший шлях підготовки до іспитів – стаціонарні  вузівські підготовчі курси, де семестр навчання коштує півтисячі гривень. І у першому, і у другому випадку викладачі обіцяють, що проблем при вступі не буде, але стовідсоткової гарантії нікому не дають. Ірина В. торік  ходила на курси при КНЕУ, хоча навчалася у школі добре, йшла на золоту медаль і була впевнена у своїх силах. Курси додали їй ще більшої впевненості. Однак у липні плани рухнули в одну мить: не допомогли ні курси, ні медаль, ні протеже впливого дядька. Зрештою, вона стала студенткою  КНАУ і успішно там навчається. Чи вдасться вхопитися за рятівну репетиторську соломинку Сергієві? Поживемо – побачимо. Та передвипускні витрати на цьому не завершуються, це скорше початок їх.
Одягнути випускника зараз непроблемно – були б лише гроші. Наприклад, у ЦУМі досить широкий вибір чоловічих сорочок за ціною від 50 до 250 грн. Краватки до них – 45-150 грн. А ось за чоловічий костюм треба заплатити  як мінімум 700 грн.
– Можемо запропонувати ексклюзив від відомого столичного виробника, – спілкується із покупцем продавець секції чоловічого одягу.– Дорого, зате який склад тканини: вовна і шовк. Кольори – від чорного  до морської хвилі.
– І скільки ж коштує такий ексклюзив? – цікавиться юнак.
– 2,5 тисячі гривень.
– Ого-го! Мені б щось дешевше, але оригінальне.
– Може, приміряєте смокінг за 2 тисячі? Учора одинадцятикласник один купив. Спершу носом крутив, а коли одягнув…
Хлопчина пішов із ЦУМу ні з чим, мовляв, ще подивлюся, що продають в інших магазинах, на ринку. А що там? У підземних бутіках чоловічий костюм вартує від 1,5 тисячі  до 3 тисяч грн. І тут юних покупців доволі. Власне, вистачає їх і на Троєщинському ринку, де можна вибрати скромний костюм за 380 грн., трохи дорожчий – за 450 грн. і дорогий – за 720 грн. Сорочки – в межах 55-110 грн., краватки – 30-65 грн.
До костюма треба туфлі. У бутіках  можна розраховувати  на 900 грн., а на ринку шкіряні  коштують 225-350 грн.

Дівчата не хочуть бути, як Ваrвіе
З дівчатами більше мороки, ніж із хлопцями. Бо вони прискіпливіші, це по-перше, а по-друге, тут однією сукнею і босоніжками не обійтися. Щоб йти на бал, треба мати відповідну зачіску,  макіяж, сумочку, прикраси. Але про це трохи далі, а  зараз зазирнемо у той же ЦУМ, але у секцію жіночого одягу. Вибір вбрання для такої оказії, відверто кажучи,  не вражає: що фасони, що кольорова гама – не варті уваги. Переважають чорно-сірі тони і моделі  італійського, турецького виробництва, є  й французькі. Наприклад, рожеве платтячко на шлейках з мереживом коштує 1400 грн. Довге розкішне від італійського виробника – вдвічі дорожче. Але, чи вподобає його юнка? Це,  скорше,  вбрання для поважної пані. Віскозне з тигрячим орнаментом можна купити за 400 грн. У сусідній секції  продають сумки,  де найдешевша –  70 грн., а найдорожча – понад 200 грн. Трохи далі – взуттєва, де широкий вибір і туфлів, і босоніжок по ціні в межах 300-400 грн. У столичних бутіках такі речі «потягнуть» і на тисячу. Оксана Пономаренко переміряла пар 20, аж поки вибрала ті, що найбільше подобалися: бежеві, на височенному каблуку, зі стразами,  красиві – просто очей не відірвати. І дістала з гаманця 360 грн.
– А сукню до них уже маєш?– поцікавилася кореспондент  «Вечірки».
–  Ще взимку купила.
– Може, у цьому ж магазині?
– Ні, що ви, тут для мене нічого немає. На різдвяні канікули подорожувала з мамою по Європі і зупинилися на два дні у Парижі, де й купила собі плаття.
– Уявляю, яке воно розкішне…
– Головне, що ексклюзив і більше ні в кого такого не буде на випускному.
Ринки також пропонують чимало вечірнього вбрання, його слід  шукати у «весільних» рядах. Скажімо, на Троєщині коротенькі платтячка різних фасонів та кольорів – по 450-750 грн., довгі на шлейках, з корсетами – 550 грн., а так звана «пачка»  із мереживом, бісерною вишивкою – 1,5 тисячі. Та на неї мало хто звертав увагу, бо лялькою Ваrвіе дівчатка вже не хочуть бути. Взуття на ринку не дуже дороге: можна вибрати босоніжки за 180-220 грн. або туфлі – за  250-350 грн.
Чимало замовників навесні й в ательє мод. У одному з них, що на проспекті Перемоги, побувала кореспондент «Вечірки». Адміністратор Ліза Коваленко провела у кімнату, де висіли на вішалках вишукані вечірні плаття – одне одного краще.  Те, що скраю, просто казкове, наче для феї пошите: бузкове, із квітами на  грудях (це ручний розпис), корсет розшитий бісером, а на талії – квіти, мов живі. Вартує така «казка» 12 тис. грн.
Справжній ажіотаж перед випускним вечором у перукарнях, де ціни стрибають мало не до хмар: найскромніша  жіноча зачіска вартує щонайменше 50-70 грн., за макіяж треба викласти стільки ж. Прикраси, біжутерія, букет квітів – ще кілька сотень. Одне слово, сімейний бюджет тріщить по всіх швах.
Якщо дороге плаття чи костюм не по кишені, варто  скористатися прокатом, де досить широкий вибір фасонів. Наприклад, скромне вечірнє плаття  у залежності від того, скільки разів його вже одягали, на три дні  вартуватиме 150-300 грн., трохи розкішніше –  500, а те, яке  ще ніхто не приміряв,– 1,5 тис. грн. Тут є  вбрання і для чоловіків: сорочки, ремені, смокінги  й навіть метелики. Такий джентльменський набір коштує 360 грн. Якось один випускник, який нічого не визнавав, окрім джинсів, футболки і кросівок,   прийшов на шкільний бал у такому строї, додавши до нього смокінг та метелик. Було досить оригінально.

Екзаменаторам –
бутерброди,
учням – мінералку
Ще напочатку навчального року класні керівники скликали батьків на збори, щоб  поговорити про випускний і «прикинути», по скільки грошей треба здавати. Два роки тому орієнтувалися на 100 доларів і це було, наче багато. Нині ж як мінімум здають по 200 у.о. Найперше, наймають фотографа і на це піде по 25-40 грн. з учня, а якщо, окрім фотоальбомів, забажають й цифрове відео, то  ще плюс сотня. Інша «стаття» витрат – екзамени: квіти для екзаменаторів, а також щось  їстівне – чай, каву, цукерки, фрукти, бутерброди з ікрою, баличком.  Для учнів – мінеральну воду, бо їм не до бутербродів.
 І хоч педагоги кажуть, що вони не беруть хабарів, але від подарунків, принаймні, ніхто не відмовляється. У списках на  призенти –  навіть прибиральниця Марія Степанівна і сторож Петро Петрович.  Не кажучи про подарунок школі, наприклад,  телевізор,  принтер. Класні керівники інколи замовляють собі щось на згадку, це може бути пилосос, мікрохвильова піч, а то й пральна машина (до «мерседесів» ще наче не доходило). Якось одна вчителька  у третьому класі (а це теж випускники)  прямо заявила, що у неї є все, окрім пральної машини. Отакої!
До ресторану, кафе  йдуть за бажанням. Застілля для випускників (із музикою, тамадою, а то й живими артистами) вартуватиме 400 грн.  Але за святкові столи хочуть й батьки, у такому разі їм доведеться викласти ще за  кожну душу, як мінімум, по 200 грн. Інколи бабусі та дідусі просяться у таку компанію, і теж мають заплатити по повній програмі.
Найпам’ятніший момент усього цього дійства – зустріч вранішнього сонця і чимало випускників вирушає на  набережну Дніпра.  Можна годину прокататися на теплоході – квиток коштує 25 гривень, однак якщо група понад сто осіб, його вартість менша на 10 грн.
Моя сусідка Ірина Сергіївна вже зараз хватається за голову і за  серце. А у  її Сергія попереду ще вступні іспити.
Прощання з дитинством – важлива і радісна подія у житті кожного випускника.  Чим воно запам’ятається їм: розкішним вбранням,  щедрим столом, першим поцілунком, зустріччю сходу сонця? Про смаки годі сперечатися.

Валентина Январівна Брязгунова




Статтi


Номери газети


Вакансiї


Контакти


Питання






© Вільна група "Як справи - Київ".

У разi використання матерiалiв сайту,
посилання на "Як справи - Київ" обов'язкове.