Невизначеність насторожує

До цього часу киянам та, мабуть, і фахівцям від архітектури, історикам та реставраторам важко зрозуміти, якою має бути історична перлина Подолу.

Утім, на узвозі вже ведеться будівництво, а бруківка, об яку стерлася не одна підкова, вже заляпана бетоном. Та так ґрунтовно, що заяви про її відновлення звучать вже якось дуже сумнівно. З 1999 року безпосередньо на Андріївському узвозі столичні депутати віддали різноманітним структурам 12 земельних ділянок, а на вулицях, що прилягають до нього, ще дев’ять. Така ситуація спричиняє активний супротив громади будь-яким рухам влади навколо цієї частини державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ».
– Називати заповідником «Стародавній Київ» вже зараз можна лише умовно, – каже член правління Спілки архітекторів України Георгій Духовичний. – Протягом останніх років на його території зруйновано 18 пам’яток історії та архітектури. Тож насиченість заповідної території такими об’єктами значно знизилася. Можна констатувати об’єктивний факт – свою історичну цінність в усьому заповіднику поки що зберегла лише частина Андріївського узвозу. Й вірогідніше за все, зберегти ці залишки не вдасться. Перший до того сигнал – забетонована без дозволу і будь-яких правових підстав бруківка вулиці. Винних у знищенні історичної та культурної спадщини не покарано. Наші звернення до усіх владних структур ігноруються. А йдеться ж про кримінальну відповідальність.
Туманності перспектив узвозу додає те, що досі незрозуміло: йдеться про «реставрацію», за яку одностайно проголосували усі учасники громадських слухань, що відбулися 14 серпня з ініціативи Подільської райдержадміністрації, чи про «реставрацію» – термін, що прозвучав з уст голови Подільської РДА Євгена Романенка в одному з інтерв’ю.
Звісно, невизначеність влади насторожує. Тож, окрім громадської культурно-мистецької ради при Подільській РДА, яку багато хто, й зокрема активісти «Голосу громади Києва», звинувачують у закритості та бездіяльності, на останніх громадських слуханнях, зініційованих громадянською мережею «Опора», було запропоновано створити ще одну інституцію. Йдеться про громадську наглядову раду щодо питань охорони культурної спадщини Андріївського узвозу. До її складу мають увійти представники громадських організацій, мистецьких галерей та майстерень, які працюють на узвозі. А також паритетних умовах – за бажанням – члени органів самоврядування, представники відповідних управлінь та виконавчих служб місцевої влади.