Розкодована література

Вісім років присвятила відома письменниця і літературознавець, кандидат філологічних наук Ніла Зборовська дослідженню історії української літератури від Котляревського, Шевченка, Марка Вовчка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської до письменників радянського періоду (Яновський, Маланюк, Григір Тютюнник...) та аж нашої епохи Незалежності – методами психоаналізу, основоположником якого був і досі незрозумілий багатьом Зігмунд Фройд.

В Інституті літератури НАН України відбулася презентація монографії Ніли Зборовської «Код української літератури», або авторського проекту психоісторії новітньої літератури.
Цнотливим і не зовсім обізнаним із «фройдиським психоаналізом» шанувальникам рідного красного письменства нічого лякатися: авторка зовсім не принижує величі української літератури. Навпаки, вона вперше поєднує теорію психоаналізу з практикою кращих зразків новітньої літератури, яка у своїх пророчих текстах завжди намагалася розшифрувати код української державності.
Праця Ніли Зборовської цінна тим, що нарешті, дякуючи Фройду, на науковому, а не політичному, як раніше було, рівні доведена усвідомлена письменниками висока месіанська місія української літератури.
Оскільки свої «досліди» Ніла Зборовська проводить на дуже відомих письменниках, часто й живих, то монографія викликала неабиякий ажіотаж аж до несприйняття і скандалу, що теж є ознакою того, що монографія «Код української літератури» не залишила нікого байдужим. Бодай з огляду на те, що з невідомих причин нинішнє літературознавство не прагне поки що дати ані належної оцінки сучасному літпроцесу, ані його впливу на формування психотипу сучасника, на його ментальність, ба навіть патріотизм.
А от інша презентація – нової книжки Володимира Даниленка «Сон із дзьоба стрижа», яку Ніла Зборовська провела нещодавно у кнайп-клубі «Купідон» разом із відомим психоаналітиком Назипом Хамітовим у формі психоаналізу, була радше розважальною і ...повчальною. Присутні, а це були письменники, науковці, журналісти, читачі, та й сам В.Даниленко, теж «включилися в процес» і з великою цікавістю й ентузіазмом аналізували зв’язок внутрішніх комплексів, страхів і неврозів автора книжки «Сон із дзьоба стрижа» із його творами.
Було весело. І передовсім тому, що усі ті комплекси, фобії, якими, як виявляється, нашпигована мозкова підкірка кожного, не тільки не страшні, а й можуть бути джерелом натхнення і творчості. Звичайно, бажано глибоко національної, державницької, конструктивної, адже, шановні пани-товариші творці-митці, нам так бракує у ці туманні дні, причавлені зростанням цін і падінням рівня життя, оптимізму і позитиву. І патріотизму – теж.