5,5 мільйона доль…

Напередодні вшанування святої Варвари 17 грудня її мощі було перекладено у спеціально виготовлену до 1700-ліття страдницької кончини великомучениці срібну раку.

Сталося це у Свято-Володимирському соборі, що на бульварі Тараса Шевченка. Уточнюємо адресу, бо досвід хресного ходу в жовтні ц.р. показує, що за умови панування в Києві російськомовної жовтої і жовтуватої преси дезінформація столичної громадськості цілком можлива. Два місяці тому газети «для читающих на русском языке» не тільки «перенесли», а й «перезахоронили» мощі св.Варвари в Михайлівському золотоверхому соборі. Насправді одна з найбільших християнських святинь українського народу була й залишається у соборі св.Володимира.
Кілька місяців св.Варвару возили регіонами України, де її вшановували сотні тисяч православних українців. Багато хто з них жертвував срібло і золото на виготовлення раки і вінця великомучениці. Вага зібраного металу є величиною змінною, бо, хоч саму раку Київський ювелірний завод виготовив, попереду оздоблення балдахіна, тож срібло від віруючих надходить і далі. І все ж ми зробили невеликий підрахунок, перевівши результат у кілограмах на давньоукраїнські вагові одиниці – долі. Вийшло близько 5,5млн. доль срібла. Але в українській мові це слово має й інше значення – «шлях у житті». Пригадуєте Шевченкове: «У всякого своя доля…»? Жертвуючи каблучку, сережку, медальйон, ложку тощо на святу справу, людина сподівалася на кращу долю для себе, своєї родини,  своєї  країни…
А минулої неділі у Свято-Володимирському патріаршому соборі за участі Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета відбулася святкова літургія на честь святої Варвари, а після неї – хресний хід навколо храму. Як завжди на дійствах, пов’язаних із великомученицею, було велелюдно.