А найдужче чекають батьків
Лозинка, яку знаходять під своєю подушкою, прокинувшись у день Святого Миколая, неслухняні діти, для декого з них іноді вимірюється не сантиметрами. А буває завдовжки у кілька років життя, проведеного в неволі. Це коли вона вгинається під вагою недобрих вчинків, за які з 14 років настає кримінальна відповідальність.
У Ковельській виховній колонії на Волині таких підлітків наставляє на путь істинну Олександр Герасимчук, котрий 1993-го почав працювати тут вихователем. Ось уже понад рік він, підполковник внутрішньої служби, цей заклад очолює. Тих, хто скоїв злочин, тут сприймають «з чистого аркуша», даючи шанс показати себе зовсім іншими людьми і побачити перспективу нової долі. Дехто з хлопчаків свої перші слова виводить на чистому аркуші і в буквальному розумінні. У класі вирівнювання, який існує при тутешній школі, ази грамоти засвоюють неписьменні, котрі згодом уперше напишуть комусь листа і прочитають газету чи книгу.
Олександр Віталійович, спираючись на свій життєвий досвід, вважає, що до правопорушень більше схильні неосвічені діти, з обмеженим світоглядом. А з Ковельської колонії вони виходять уже з певним багажем знань і з професійними навичками маляра-штукатура, фрезерувальника, токаря, ремонтника взуття, пекаря. Причому з-поміж тих, хто, згідно з законом, підпадає під умовно-дострокове звільнення, на волю раніше потрапляють більш як 65 відсотків вихованців. І закінчують потім навіть вищі навчальні заклади, успішно займаються бізнесом, підприємництвом. Олександр Віталійович згадав колишнього «колоніста», котрий одержав диплом Луцького державного університету, нині має хорошу сім’ю і кілька перукарень в обласному центрі. Подбати ж про подальше самостійне життя сиріт колонії допомагають громадська організація «Софія-Шанс» та українсько-нідерландський фонд «Софія»: за їхні кошти у селі Усичі Луцького району придбано будинок, де юнаки деякий час мешкають, працюють у сільському господарстві, адаптуючись у новому середовищі під опікою психологів.
Сьогодні, у день Святого Миколая, до Ковельської колонії завітають гості – працівники міськдержадміністрації та громадських організацій. Завдяки їм після концерту на вихованців чекає солодкий стіл. А сироти, напівсироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та ті, кого ніхто в колонії не відвідує, отримають невеличкі подаруночки – предмети особистої гігієни. Про що вони мріють? Якнайшвидше повернутися додому. Щоб там зустріли тверезі батьки. Знайти порозуміння з вітчимом…
У Курязькій виховній колонії на Харківщині у день Святого Миколая підлітки дізнаються про те, як це свято відзначають в інших країнах. А для них шефи – студенти Національного аерокосмічного університету імені Жуковського – підготували концерт. Після святкової вечері вихованці колонії подивляться цікавий художній фільм. Та найочікуваніший подарунок Святого Миколая вони отримають пізніше. У суботу. Готувався він заздалегідь. Ще за місяць розіслали запрошення батькам. Приїжджаючи до своїх синів раніше, вони зустрічалися з ними в кімнаті побачень, а 23 грудня дві години проведуть на території колонії. Відвідають школу, гуртожиток, їдальню, клуб, медпункт. Особисто переконаються, у яких умовах перебувають їхні діти, долаючи шлях від законопорушника до людини, яка заслуговуватиме на повагу. Про це розповів «Вечірньому Києву» заступник начальника колонії із соціально-виховної роботи Андрій Лапінський.