На що і на кого звернути увагу

Петро ЧИЛІБІ, майстер спорту, хавбек одеського «Чорноморця» та дніпропетровського «Дніпра» 70-80-х  років минулого століття, нині – граючий тренер національної команди ветеранів України:

– Не скажу, що для мене не існує жодного іншого клубу, крім іспанського «Реала», однак ставлюся до нього насправді з особливою повагою. Королі – вони і в футболі королі: згадайте лишень, скільки титулів завоювала ця виняткова команда. Знаю, що мадридці, на відміну від барселонців, – ігрові прагматики. Тому й не чекаю від них іскрометного футболу в Києві. Але це й краще, бо ми дістанемо рідкісну нагоду спостерігати за бездоганно  відлагодженою командною грою, так би мовити, без зайвих ефектів. Зверніть увагу, як чітко взаємодіють іспанці в обороні, наглядаючи кожен за своєю зоною. Бо, на превеликий жаль, українські клуби віддають перевагу значно консервативнішій  системі захисту, що базується на персональній опіці. З-поміж оборонців обов’язково виокремлю молодого Серхіо Рамоса. Міцний і безстрашний футболіст, він успішно опановує й складну науку позиційного протистояння. Це – майбутня «зірка» світового футболу першої величини. А щоб уже зараз насолодитися грою найвищого класу, не випускатиму з поля зору Фабіо Каннаваро. Як на мене, навіть форварди високого класу можуть пишатися виграним у нього локальним епізодом.  Оскільки переграти Каннаваро до снаги хіба що рівним йому за силами гравцям. І ще: зверніть увагу на те, як блискавично виходять іспанці з оборони і переключаються на атаку. Складається враження, що вони шліфували цей груповий маневр уже кілька років поспіль. Але насправді Рауль і ван Ністельрой, котрі відіграють головні ролі в цьому  маневрі,  взаємодіють лише перший сезон. Обидва – геніальні майстри ігрового епізоду, спроможні одним дотиком до м’яча докорінно змінити перебіг подій на полі.