Після бійки руками не махають. А після виборів?
Попередні результати виборів до Київради і міського голови столиці коментують не так активно як всеукраїнські. Водночас дехто вже робить досить голосні заяви, вимагаючи перерахунку голосів, а то й визнання виборів недійсними. Свою думку з приводу цього висловив начальник Головного управління з питань внутрішньої політики КМДА Олександр Петік.
– Я не думаю, що кияни помилилися. Вони дали оцінку. Це суворий вердикт, на який треба зважати. За останні десять років було зроблено багато доброго в столиці. Це треба відмежувати від поганого, що теж, безумовно, було. А новій владі треба врахувати інтереси всіх киян, зокрема й тих двох третин виборців, які за неї не голосували. Тоді у цієї влади буде майбутнє.
– Яке майбутнє в Олександра Омельченка?
– Олександр Олександрович – це безумовно явище в київській політиці, відображення епохи. Гадаю, що Омельченко впливатиме на події навіть найближчим часом, до його слова кияни прислухатимуться. Олександр Олександрович належить до людей, які не можуть без роботи, зокрема громадської. Щодо працівників міськдержадміністрації, то їх каденція завершується разом із закінченням повноважень нинішнього складу Київради.
Згідно з законом, виконавчий орган міської влади формується щоразу з приходом нових депутатів Київради. Зрозуміло, що тут мають працювати професіонали. Я думаю, що життя змусить усіх відкинути екстравагантність і працювати для киян. Ми, нарешті, переходимо від азійського способу передачі влади до європейських стандартів. Треба вміти прийти (це я адресую новому мерові), але треба й вміти піти. А нам треба вміти провести. Я себе й зараз вважаю омельченківцем і не відмовляюся від цього.
– Чи зможуть новий мер і нові депутати Київради, зокрема представники лідера перегонів, БЮТу, порозумітися?
– Вони приречені домовитись, оскільки і мера, і депутатів обрали кияни. Річ у тім, що у депутатів є свої ресурси, а у мера – свої. Закон передбачає – якщо міський голова не знаходить спільної мови з депутатами, то дві третини складу Київради можуть його відправити у відставку. Міський голова має свої стримуючі важелі.
– Деякі політичні сили вимагають визнання місцевих виборів у столиці недійсними. Якої ви думки про це?
– Я не бачу підстав для визнання виборів недійсними. Серйозних скарг поки що не надходило. Мене більше хвилює те, що ми робимо з нашою молоддю, представники якої ходять нині з прапорами за 50-100 гривень. Ми можемо отримати втрачене покоління, у якого жодних політичних принципів не буде.
Тим часом, один із кандидатів на крісло мера Києва Вадим Гладчук звернувся до окружкому Шевченківського району й міського тервиборчкому з вимогою визнати вибори у Києві недійсними. Він посилається нібито на факти фальсифікацій, зокрема підкуп виборців продуктовими пайками й підробки протоколів дільничних комісій. Гладчук запевняє, що він особисто був «свідком того, як членів виборчих комісій примушували по кілька разів переписувати протоколи, коли кількість тих, хто проголосував за кандидатів на виборах мера не збігалася з кількістю виборців, які одержали бюлетені». На думку Гладчука, деякі виборчкоми ухвалювали рішення й підписували протоколи за відсутності кворуму.