Сміттєконтейнер: куди хочу, туди і їду
На робочій виїзній нараді в Деснянському районі, присвяченій реформуванню житлово-комунального господарства міста, йшлося зокрема про виконання програми «Твій дім, твоє подвір’я». Нині в Деснянському районі столиці – 729 житлових будинків, які обслуговує 19 жеків. Як наголосив на згадуваній нараді голова Деснянської райдержадміністрації В.Лага, попри те, що район завжди був чистим та охайним, є чимало проблем із прибиранням будинків та прибудинкової території. Одна з них – нестача двірників. Наприклад, із 430 вакансій, які є у КП «Житлорембудсервіс», 136 (25%) – саме двірники.
…Двірник Галина Василівна на роботу влаштувалася недавно, але, як вона запевнила, не надовго. Бо і зарплатня мала, й умови праці не найкращі. Щодня згадує незлим тихим словом авторів проекту, за яким, як вона каже, з’явилися оці «селтіки» – пересувні ящики для збирання сміття. «Загалом, ідея непогана, – каже двірник. – На жаль, втілити її до кінця так і не вдалося».
Сучасні контейнери для сміття київські жеки експлуатують уже близько трьох років. Старі, непридатні для роботи металеві ящики замінили, коли у наших дворах почали з’являтися такі ж європейські сміттєвози.
– Якби трохи вистачило фантазії, – продовжує Галина Василівна, – то такі контейнери мали б ставити просто під сміттєпровід кожного під’їзду. Тоді не довелося б перевантажувати сміття та носити його у відрах.
Нині ж сміття, що збирається внизу у сховищі сміттєпровода, двірники щоранку вантажать у відра та в руках носять до модерного контейнера. Підкочувати його ближче ніхто не хоче – важко. Особливо взимку, коли двір та підходи до під’їздів забиті снігом і льодом.
– Я підрахувала: щомісяця доводиться переносити близько семи тонн сміття від кожного під’їзду. Восени, коли кияни споживають багато овочів, – ще більше. Не кажучи вже про ремонти, коли будівельні відходи мешканці звалюють просто неба. Тут ніякі контейнери не допоможуть, – підсумовує спостереження двірник.
Отже, навіть за наявності сучасної сміттєзбиральної техніки, у цій галузі ще чимало суто ручної, важкої праці. Якщо зважити, що на загал основний двірницький контингент – жінки, то можна зробити певний висновок щодо тієї роботи, яка в житлово-комунальній галузі не залежить від будь-яких структурних (реформаторських) перетворень.
Нещодавно громадська організація «Житлово-комунальна інспекція «Нашої України» оприлюднила деякі листи киян, стурбованих санітарним станом нашого житла. Зокрема, жителька Дарницького району О.Ходаківська поскаржилася, що контейнери для сміття стоять біля вікон. «Хто відповідає за їхнє розміщення?» – запитує вона. І це ще один аспект використання отих новітніх контейнерів. «Бачки» відійшли в минуле, а сміттєзбиральна «технологія» залишилася без змін. Спеціалісти наголошують, що це багато у чому залежить від архітектурно-планувальної моделі, яку було закладено ще у старі часи, коли формувалися наші мікрорайони. І докорінно виправити цю «модель» уже дуже важко.
Однак є простий шлях, за яким уже сьогодні можна значно підвищити рівень житлово-комунальних послуг.
«За дорученням Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації ваше звернення щодо місця встановлення контейнерів побутового сміття на прибудинковій території розглянуто комунальним підприємством «Житлорембудсервіс», – пише мені заступник директора цього підприємства В.Заєць. – Повідомляємо, що побутове сміття вранці забирають машини фірми «Селтік». Пересувні контейнери залишаються на проїжджій частині, після чого двірники встановлюють їх на прибудинковій території з дотриманням санітарних норм та протипожежної безпеки».
Додам, що моєму зверненню з цього приводу передували непоодинокі випадки вкрай недбалого використання контейнерів. Оскільки вони не мають чітко визначеного місця, мешканці багатоповерхівок наштовхувалися (і наштовхуються) на них будь-де: як на тій-таки проїжджій частині, що заважає пересуванню автотранспорту, так і, часто-густо, під вікнами. І все тому, що це просте і зрозуміле питання (де стояти контейнеру?) конкретно жеки не розглядають. Усе віддано на імпровізований розсуд двірника.
Водночас відповідно до санітарних правил утримання територій населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я №4690-88, майданчики для встановлення контейнерів мають бути віддалені від житлових будинків, дитячих закладів, спортивних споруд і від місць відпочинку населення на відстань не менш як 20 метрів, але і не більш як 100 метрів. Отож, йдеться не про «імпровізацію», а про чітко визначені майданчики.
До речі, саме про це йдеться і у затвердженому рішенням Київради офіційному документі, який регламентує правила благоустрою території. Відповідальні особи організацій, незалежно від форм власності, зобов’язані забезпечувати розміщення контейнерів для сміття в спеціально визначених місцях та утримуватись у належному санітарно-технічному стані. Аби люди не нарікали, потрібно ці правила просто виконувати. Якщо ж ні, то тут ніяка реформа житлово-комунальної галузі не допоможе.