Шлях до комп’ютерного безсмертя

Днями в Києві проведено Міжнародну установчу конференцію та круглий стіл, присвячені актуальним проблемам іморталізму, тобто системи наукових поглядів. В основі яких прагнення уникнути фізичної смерті або хоча б максимально її відстрочити за допомогою досягнень науки.

На порядок денний конференції було винесено теми: «Безсмертя: міф чи реальність?», «Аплоудинг як одна з технічних можливостей перенесення людської свідомості на технічні носії», а також питання штучного інтелекту. Мабуть, найавторитетнішим учасником цього ученого зібрання був всесвітньо відомий кібернетик, жива легенда вітчизняної науки З.Рабинович, який у далекі вже 50-ті приймав на роботу у свій відділ молодого тоді ще Віктора Глушкова. Скрупульозно проаналізувавши все, що так чи інакше пов’язане з переносом людської свідомості на альтернативні носії, Зіновій Львович у своєму виступі відзначив насамперед значний внесок у розв’язання цієї проблеми свого знаменитого учня, і, звичайно ж, приділив особливу увагу сучасному стану справ у цій галузі.

Йшлося і про дуже дискусійне нині питання матеріалізації безсмертя шляхом «консервації свідомості» на чужорідній елементній матриці. Із настанням ери квантових комп’ютерів, вважає З.Рабинович, ця мета суттєво наблизиться.

Після таких міркувань учасники конференції поставили іменитому професорові чимало доволі заковиристих запитань. А такі відомі науковці як Юрій Кисленко, Валерій Гребнєв, Семен Чурюмов та Віталій Чубатий запропонували кілька надзвичайно корисних пропозицій з приводу механізмів обезсмертнення.

Про деякі важливі соціальні аспекти як фізичного, так і комп’ютерного іморталізму доповів своїм українським колегам один із найзнаніших нині московських футурологів Ігор Герасимов.