Чотирнадцята позиція: з очевидними перспективами і реальними загрозами

Вітчизняне представництво в єврокубкових турнірах скоротилося вдвічі ще на ранніх стадіях, а отже, підстави вважати нинішній сезон насправді невдалим таки існують. Проте недарма кажуть, що все пізнається в порівнянні. Наш актуальний баланс, а це чотири бали рівно, уже більший, ніж у сезоні 2001/2002 років, з якого й ведеться сумарний відлік останньої п’ятирічки.

На жаль, неочікувано низький внесок «Динамо» – лише півочка до загальної скарбниці – ускладнив перспективне завдання для дуету, що продовжує виступи в Кубкові УЄФА. Та й там далеко не все складається щонайкраще: стартова поразка «Дніпра», наприклад, не лише позбавила Україну планових очок у рідних стінах, а й звела до мінімуму шанси дніпропетровської команди на вихід із групи. Однак наші повпреди в другому за престижністю континентальному турнірі гарантовано зіграють ще шість матчів (як обов’язковий мінімум), і надії на зміцнення національного рейтингового показника залишаються достатньо вагомими.

Наші найближчі плани – закріпитися серед п’ятнадцяти найкращих – цілком реальні. Нині ми чотирнадцяті з істотним відривом од найближчих переслідувачів і, судячи з усього, спроможні піднятися на щабель-два вище в офіційній таблиці коефіцієнтів УЄФА. Зважаючи на це, кожна турнірна невдача чеських, турецьких, російських і навіть шотландських та бельгійських команд автоматично примножує надії українців. Але недарма вважається, що найвагомішою може бути лише допомога, надана собі власноруч. Якщо вітчизняні колективи розтринькуватимуть так звані свої бали (мова про матчі, в яких українці виступатимуть фаворитами), то Національна федерація не тільки не підніметься вище, а й не захистить нинішніх позицій від посягань агресивних переслідувачів, найнебезпечнішими з-поміж яких є швейцарці, румуни, норвежці та болгари.

Чільна шістка в п’ятирічному табелі про національні ранги, що має такий вигляд – Іспанія, Італія, Англія, Франція, Німеччина та Португалія, здається непохитною принаймні ще на рік-два. Натомість конкуренція за решту місць у чільному десятку та на підступах до нього значно гостріша. А перестановки в другому та третьому десятках такі значні, що таблиця відчутно змінюється ледь не після кожного напівсезону. Цьогорічний марафон упевнено ведуть англійці, гідними партнерами яких виступають італійці. А от іспанці (четвертий результат сезону), німці (сьомий), французи (дев’ятий), португальці (15-й) і греки (23-й) поки що нічим похвалитися не можуть. На цьому тлі показник українців – одинадцяте місце в цьогорічному реєстрі – мав би додати оптимізму, навіть попри провал «Динамо» та прогнозовано ранній відхід «Металурга». Якби не одне «але»: значно впевненіше, ніж Україна, простує цьогоріч континентальними футбольними шляхами цілий гурт наших безпосередніх конкурентів: румуни – треті, швейцарці – п’яті, росіяни – шості, норвежці – восьмі.

А загалом із 52 національних асоціацій, представлених в єврокубковому сезоні 2005/2006 років, аж 28 уже розпрощалися з останніми надіями на поліпшення свого рейтингу в таблиці коефіцієнтів УЄФА. Натомість лише дві національних асоціації – румунська та італійська – не втратили й жодного клубу, що стартував у цьогорічному сезоні. От і приклад для наслідування…