Кияни люки вибирали…

Чи ж знайшли управлінці-комунальники засіб від розкрадання люків? Схоже, що так. Вони підрахували кількість поцупленого і, поспілкувавшись із виробниками люків із Дніпропетровська, Кривого Рогу та Луцька, вирішили встановлювати кришки колодязів із замковими пристроями або робити їх такими, щоб крадії втратили до них інтерес.

За висновком столичних комунальних підприємств, луцькі люки поки що не влаштовують Київ, – їх потрібно удосконалювати. Найбільш принадливі дві конструкції, що запропонували виробники з Дубна та Кривого Рогу. Столичних управлінців зацікавила продукція з пластмаси та армованої гуми, що не підходить для вторинної переробки і через це не приваблює крадіїв. Досвід використання таких люків у Кривому Розі довів, що з 2003 року їх майже ніхто не крав. Щодо київських підприємств (скажімо, «Київгума», інститут «Еластик» та інститути Академії наук), то жодне з них такої технології не має.

Ливарно-механічний завод «Ісполін» міста Дубно Рівненської області працює на ринку з 1999 року. І перша продукція, яку було поставлено на потік, – це люк телефонної каналізації із замковим пристроєм. Згодом виробники звернули увагу й на каналізаційні люки. І винайшли спосіб, як «замикати» кришки: свердлити в них отвори, нарізати різьбу для болта із неіржавіючої сталі під спецключ. І в такий спосіб захистили люки від крадіїв. Адже коли крадій готується поцупити люк, він спочатку придивляється, шукає темне або безлюдне місце, де люк або решітку може швидко зняти і втекти. Якщо ж заважає замковий пристрій, то злодій повинен мати при собі інструмент, аби впоратися із замком. Звісно, це вимагає певного часу, тому злодюги й відмовляються від задуманого. Як правило, їх приваблюють кришки без замкових пристроїв. За словами комерційного директора заводу «Ісполін» Олександра Корольова, фахівці з Дубна навчилися закривати люки замковими пристроями просто на місці, серед вулиці. До речі, таку роботу під час підготовки до Євробачення вони вже виконували в столиці, на вулиці Еспланадній.