Знахідки й винагороди
Якщо в Європі в когось крадуть гаманець, то шкода не грошей (мало хто має із собою значну суму), а численних електронних карток – від кредитної до посвідчення водія. Коли ж гаманець ви загубили, маєте реальний шанс його повернути. «Як це вдалося мені», – сказав Яніс, знайомий журналіст з Литви, який нещодавно повернувся з Німеччини.
Як свідчить статистика по всій Німеччині в бюро знахідок нині очікують своїх власників близько 192 тисяч загублених речей. Проте лише п’ята частина роззяв приходить за ними. Найчастіше люди гублять перед Різдвом та під час масових заходів.
Бюро знахідок підпорядковуються муніципальним властям. На залізничних вокзалах та в аеропортах є власні бюро. За словами працівників таких установ, до них дуже часто потрапляють штучні щелепи, протези і дитячі коляски.
– Багато в них й іноземних «клієнтів». Якщо губляться, скажі-мо, гаманці з грошима й документами, то власникам часто їх повертають через посольства тієї чи тієї країни, – каже прибалтієць, якому доводилося звертатися до такого бюро.
Заповнюється спеціальна анкета про загублену річ, де чітко записано: що знайдено. Якщо це гаманець, то скільки в ньому грошей. Анкета має додаток – юридичний документ, в якому той, хто знайшов ту чи ту річ, зазначає, чи вимагає він винагороду за знахідку, чи віддає її просто так. Натомість отримує оригінал цього документа. Якщо за півроку не з’явиться власник, речі виставляють на аукціон.
Але навіть такі чіткі бюрократичні процедури інколи дають збій. Нещодавно організацією захисту прав споживачів «Німецька хвиля» було вибірково перевірено 21 бюро знахідок і виявлено, що з 63 гаманців – 10 кудись зникли, хоча в них була адреса й телефон власника. У чотирьох випадках зникли гроші, які в гаманці поклали спеціально для експерименту.
Якщо хтось знаходить втрачену річ і віддає її власникові, то передбачено винагороду: п’ять відсотків від вартості знахідки.