Наша легенда й гордість

Колектив столичної «Вечірки» за століття свого існування відзначав чимало ювілеїв співробітників, але такий ні у нас, не кажучи вже про інші, значно молодші видання, не траплявся і, мабуть, не скоро трапиться. Сьогодні свій 75-й рік народження святкує незмінний штатний протягом останнього півстоліття художник «Вечірнього Києва» Юрій Козюренко – легенда й гордість нашої редакції.

Нинішньому редакторові газети і місяця не було, коли Юрій Олександрович уже докладав своїх рук до оформлення «Вечірки». Більшість співробітників ще й взагалі не народилися, як, до речі, й багато читачів, а на сторінках видання вже друкувалися добрі, веселі й завжди дотепні шедеври за підписом «Малюнок Юрія Козюренка». Скільки їх вийшло за ці п’ять десятиліть, ніхто не знає, бо Юрій Олександрович не рахував та й в редакції цього теж не робили. Не до того було. Але можна не сумніватися, що кількість їх давно обчислюється десятками тисяч. Адже тільки хлопчиків Погодків, що супроводжують щоденні прогнози Гідрометцентру, пан Козюренко намалював понад 12 тисяч! Та й малюнків, у яких читачам пропонується знайти розбіжності, теж хіба що трохи менше. А ще ж численні дотепні карикатури до серйозних матеріалів, завдяки яким люди здебільшого й помічали журналістські розвідки. Лише під час минулорічної Помаранчевої революції наш Юрій Олександрович намалював майже сотню дотепних, в’їдливих карикатур, що вийшли кількома авторськими сторінками, і тиражем у кілька сотень тисяч роздавалися на Майдані.

Вітаючи нашого славного патріарха з 75-річчям, щиро бажаємо йому доброго здоров’я й бадьорості, щасливих свят, а ще більше буднів. Хай ще довго-довго залишається впевненою рука Юрія Олександровича, гострим перо та ніколи не висихає туш у його чорнильниці.

ВЕЧІРКІВЦІ