Торговців і гравців виводять із підземелля
Проблему підземних переходів, стихійної торгівлі й гральних автоматів до кінця не розв’язано й досі. Зарадити справі допоможе розширення підасфальтового простору, – вважає заступник голови КМДА Микола Георгієвський.
Перехід без перешкод
Провівши реконструкцію бокових площ, на нових метрах доречно облаштувати стаціонарні кіоски – тоді підприємці збережуть свої робочі місця, а киянам буде зручно купувати недорогі товари. За словами Георгієвського, передусім почнуть пристосовувати до сучасних стандартів переходи навколо площі Перемоги і уздовж Святошинсько-Броварської лінії метрополітену.
Задумом столичної влади вже зацікавилися інвестори. Солідна фінансова компанія, назву якої влада міста тримає до слушного часу в таємниці, зголосилася впорядкувати підземні переходи. Чи можливо це зробити технологічно і без зупинки руху наземного транспорту – на ці запитання невдовзі дадуть відповідь фахівці.
Пам’ятаючи вислів «Немає нічого постійнішого, ніж тимчасове», яточні торговці, яких місто підтримало в 90-ті, в період тотального безробіття, коли для багатьох це був чи не єдиний спосіб заробити на хліб, за роки звикли до тимчасових привілеїв. І вже у двотисячному явище часів перебудови – «лоточний торговець» – перетворилося на системний бізнес для великих торговельних структур. Останні, запевняє Микола Георгієвський, тримали в метро по 20-30 точок, і за рахунок комунальної власності міста накопичували собі надприбутки. Адже не сплачували за світло, тепло, оренду землі.
Частина ж підприємців – не юридичні, а фізичні й соціально-незахищені особи – залишаються в метрополітені. Для них вже розподілено більш як шістдесят торгових місць на станціях. Погоджено й розташування 40 кіосків для продажу квітів і преси поблизу метро. Іншим запропоновано більш як тисячу робочих місць на ринках – для торгівлі як продовольчими, так і непродовольчими товарами.
Підприємці з Київського метрополітену вже розподілили 63 торгових місця на станціях метро. Усього від фізичних осіб, які хочуть працювати в підземці в спеціально обладнаних для торгівлі місцях, надійшло 127 заяв та 11 – від юридичних. За словами Георгієвського, запропоновано 250 вакансій для роботи безпосередньо в метрополітені та 1200 місць на продовольчих і речових ринках столиці. Частина підприємців погодилася перейти торгувати на ринки. Тимчасово в переходах працюють 175 яточників, які продають переважно квіти і пресу, їм обіцяють надати місця біля входу в метро.
Будь-які заяви про нищення малого бізнесу в столиці, які надходять від незадоволених підприємців, Георгієвський вважає безпідставними. Адже за кількістю суб’єктів підприємницької діяльності столиця поза сумнівом є лідером в Україні й наближається до європейських стандартів.
Гральні автомати – під ключ
Зміняться умови ліцензування для власників гральних автоматів. За юридичний бік нововведення, тобто де встановлювати «одноруких бандитів» і за яких умов, – узялася столична влада. Демонтувати ігрові забавки у підземних переходах поки що неможливо, адже хто правий – власники чи мерія – тепер з’ясовують судді. І до встановлення істини чіпати автомати заборонено. Щоправда, по завершенні дії договору оренди, а документ укладено на річний термін, власникам усе ж доведеться перенести дорослі розваги в інші місця, а ще – призвичаїтися до нових умов ліцензування, які поки що розробляють.
Оскільки гральні автомати здебільшого доступні всім, то, аби пограти на них, неповнолітні добувають, як можуть, гроші – часто злочинним шляхом. Микола Георгієвський пригадав, що місто вже намагалося ввести обмеження щодо встановлення де заманеться небезпечної техніки, проте рішення опротестоване через суд. Тому заступник голови КМДА вважає жорсткість умов ліцензування основною задачею, яку повинне розв’язати місто. Поки що столиця не має чітко прописаних підстав, щоб відмовити підприємцям в установці гральних автоматів там, де їм забажається.