Цукром стресу не підсолодиш
Відомий канадський фізіолог Ганс Сельє дав таке визначення стресу: органічний, фізіологічний, нервово-психічний розлад – порушення обміну речовин, спричинене негативними факторами. Отже, виявляється, стрес – це передусім наслідок «перевантаження» (адекватний переклад з англійської мови «стрес»).
Стресогенні чинники зумовлюють у людини адаптаційні реакції, які мають три фази. По-перше, виникає відчуття тривоги – відбувається мобілізація резервів організму. По-друге, завдяки опору організму відбувається робота з подолання шкідливих наслідків стресу. І, по-третє, через виснаження пристосувальних можливостей організму може виникнути знесилення, відмова від будь-яких дій, апатія, розчарування, душевна криза.
То що ж робити, аби не довести себе до знесилення? Чи можна допомогти собі? Якщо ви заплуталися і самі не можете розібратися в симптомах, варто піти до фахівця. Це буде психолог чи психіатр. Він, незалежно від своєї кваліфікації і рівня вашого стресового стану, зможе надати первинну допомогу. Психотерапевт Центру психотерапії і медичної психології Андрій Герасименко каже, що передусім це стосується означення проблеми, що призвела до стресу, а також підтримки, можливості поділитися емоціями і сумнівами, які виникають у пацієнта. Психолог, розпитавши про причини і наслідки вашої недуги, зможе запропонувати сучасні ефективні методи подолання проблеми, як-от: когнітивну терапію, позитивну психотерапію, гештальттерапію, арттерапію, психосинтез, казкодраму тощо. І, нарешті, психолог допоможе виявити внутрішні резерви вашого організму, завдяки яким ви самі зможете використовувати ці ресурси, щоб зарадити собі.
Якщо людина втрапила у скруту, стресовий стан, то організм виснажується й втрачає багато вітамінів. А тому зовсім не останню роль у подоланні недуги відіграє харчування. Через те багато хто під час стресу зловживає їжею. Та чи варто? Згадайте, як ви харчувалися останні 24 години? Занотуйте, що ви з’їли і випили. Якщо у вас на кухні є банки з горіхами, родзинками, насінням, печивом, підрахуйте, скільки разів ви їх відкривали і скільки з’їдали щоразу. Замисліться, скільки разів ви сідали пити каву чи чай і скільки цукру проковтнули. А солі? Які спеції додавали, готуючи різні страви? І, нарешті, що і скільки ви пили? Чай, каву, сік? А пиво? А алкогольні напої? Та в тім-то й річ, що не тільки деякі харчові продукти зайві у вашому раціоні, а й деякі напої навіть виводять з організму такі потрібні йому вітаміни, тобто вони цілковито шкідливі. Щоб було очевидніше, користь чи шкоду ви завдаєте своєму організму, то, за порадою американського психотерапевта Джанет Рейнуотер, зробіть підрахунок кількості їжі й напоїв за добу. Запишіть собі, скільки чашок кави, чаю, соку, води, пива, вина, інших алкогольних напоїв ви випили, скільки ложечок цукру та солі вживали під час сніданку, обіду, вечері чи перекуски.
Чому, скажете ви, так важливо рахувати той цукор чи каву, не отруйні ж вони, зрештою? Надмірна кількість цукру в раціоні спричиняє, як стверджують фахівці, напруження імунної системи, оскільки зменшує запаси хрому і знижує активність білих кров’яних тілець. У стресовому стані кров стає густішою, а організм в цілому – уразливий для серцевого нападу. Варто відмовитися від кофеїну, алкоголю, заспокійливих ліків. Як? – скрикнете ви. – А що ж натомість? Річ у тім, що названі речовини дають тільки тимчасове полегшення, а потім можуть ще більше погіршити стресовий стан. А тому варто ввести до свого раціону, скажімо, імбир і часник, які розріджують кров. І ще, на думку дієтологів, у цей період потрібно більше споживати продуктів, що містять клітковину (яблука, злаки, капуста). Якщо стрес підвищує рівень холестерину, то клітковина зменшує його всмоктування.
Щоб під час стресу вберегтися від знесилення, варто зміцнювати організм вітаміном С. А оскільки він швидко виводиться, то треба поповнювати його запаси. У цей час втрачаються також цинк, магній, пантотенова кислота, калій, хром, бета-каротин, комплекс вітамінів групи В. Якщо за останніми можете звернутися до аптеки, то інші важливі вітаміни та мікроелементи поповните, роблячи соки, які особливо корисні не тільки під час стресу.
Отже, слід знати, що білоголовкова капуста і брокколі постачають пантотенову кислоту; червоний перець, смородина, шипшина і білоголовкова капуста забезпечують вітаміном С, імбир, петрушка і морква – джерела цинку, капуста і петрушка – найліпші носії магнію; петрушка і шпинат – постачальники калію. Не дивуйтеся, але тим, хто часто потрапляє в стресові ситуації, знадобиться як «домашній лікар» соковижималка. Корисно робити і пити такі заспокійливі напої: 1 зубчик часнику, маленький пучок петрушки, 4-5 морквин, 2 стеблини селери; або ж взяти 1 листок капусти, маленький пучок петрушки, 1 стеблину селери, 1 морквину, половину червоного солодкого перцю, 1 помідор, 1 кошичок брокколі. З усіх компонентів вичавити сік. Випити з радістю.
Загальні ж рекомендації пов’язані передусім із тим, щоб визначити головні витоки стресу і запобігати їм. Якщо ж уникнути якогось стресогенного чинника не можна, то потрібно звернутися до методів, що сприяють релаксації (розслабленню). Це можуть бути дихальні вправи, музична терапія, обливання холодною водою та інші водні процедури. Наскільки це можливо, допоможіть собі самі.