Медалістів не бракувало
Відбулися збори трудового колективу Національного університету ім.Т.Г. Шевченка, на які завітав випускник цього навчального закладу, голова його наглядової ради, голова Верховної Ради України Володимир Литвин. Ректор, академік Віктор Скопенко докладно розповів, що вдалося зробити за минулий навчальний рік, та поділився планами на майбутнє.
Говорячи про вступну кампанію, Віктор Васильович наголосив, що університет не втрачає позицій найпопулярнішого й найбажанішого навчального закладу – конкурс на окремих факультетах сягав 15 – 17 абітурієнтів на одне місце. Набрали на 1500 студентів більше, ніж торік. Медалістами можна було заповнити мало не всі місця, але рівень знань у них не завжди достатній – вступило їх 30 відсотків, а відмінні оцінки на першому іспиті одержало всього 10 відсотків. Збільшилася кіль-кість студентів, котрі навчатимуться на бюджетних відділеннях.
Коментуючи Указ Президента України про створення єдиного центру вступного тестування абітурієнтів до всіх ВНЗ, Віктор Васильович сказав, що університети обов’язково повинні мати право самостійно залучати молодь до навчання, навіть вишукуючи талановиту молодь у містах і селах. І навів приклад – нинішнього навчального року 70 відсотків планових місць на факультеті фізики зайняли переможці всеукраїнських та міжнародних олімпіад.
Не бракує й проблем. Серед них ректор назвав переповнені гуртожитки, недовиконання плану захисту кандидатських і докторських дисертацій, завищення показників успішності навчання студентів на окремих факультетах – зокрема, психології і соціології.
Володимир Литвин з найбільшою тривогою говорив про закриття напередодні нового навчального року майже 70 малокомплектних шкіл.
«Такий приклад. Прийшли до Верховної Ради вчителі й батьки з Малинського району Житомирської області й скаржаться, що 17 серпня закрили шість шкіл, викинувши на вулицю 250 діток і 80 учителів, котрі разом з батьками готували приміщення до нового навчального року. Людям сказали: «Возіть дітей до школи за 12 кілометрів». Але ж усі знають, як ходять шкільні автобуси: через раз. Я запитав тамтешнє начальство, яке возить своїх дітей до шкіл на автомобілях: «Скажіть, скільки коштів треба на утримання малокомплектної школи?» Ніхто не відповів, бо й не рахували… наче забули, що в передвиборній програмі нашого Президента записано: відродити в сільській місцевості всі школи, клуби і фельдшерсько-акушерські пункти».