ПОРА вже Зінченку?
Відставка держсекретаря Олександра Зінченка вкотре засвідчила, що прогнози – справа невдячна. Політологи вгадали хіба те, що з наближенням парламентських виборів слід чекати скандальних відставок. Називали прізвища Тимошенко, Порошенка, Кінаха, Баранівського, Луценка, Зварича, Терьохіна, Піскуна… Помилилися.
Зінченко мовчав сім місяців, у публічних суперечках участі не брав. Хоч мав власну позицію, бачив проблеми владної команди і доповідав про це Президентові. Очевидно, не переконав главу держави. Написав заяву про звільнення, яка «не була як сніг на голову» для Ющенка. І вже як «публічний політик» розповів усе українському народу.
«Україну може чекати контрреволюція»
Його прес-конференція стала вибухом сенсацій. Найближче оточення Президента перебирає на себе владні повноваження, що їм не належать, заявив екс-посадовець, який щоденно мав доступ «до тіла». Зінченко назвав секретаря РНБО Петра Порошенка, першого помічника Президента Олександра Третякова, лідера фракції «Наша Україна» Миколу Мартиненка корупціонерами, які, мовляв, узурпували владу і цинічно використовують її у власних цілях. «Вірю Президентові і в Президента,– заявив екс-керівник канцелярії глави держави. – Але в оточенні Президента є невеличка група авантюристів від політики. Вони крок за кроком хочуть перебрати все до своїх рук». А саме – власність, суди, правоохоронні органи, ЗМІ тощо. Якщо не зупинити цих людей, то «Україну може чекати контрреволюція». Раду національної безпеки й оборони Зінченко назвав «новим НКВД», мовляв, Порошенко вимагає, аби у штаті РНБО працювало 60 генералів, зокрема й секретар його приймальні мав не нижче звання.
«Так далі тривати не може, інакше Помаранчева революція захлинеться», – резюмував далі Зінченко. За його словами, правоохоронні відомства «перетворилися на оплот впливу» Порошенка, адже керівників цих структур призначали буцімто з огляду на особисту відданість. «До системи митниць повернуто людей, яких відверто називають не інакше як контрабандистами, і вони почали відпрацьовувати високу довіру. Митниця поставлена на службу одній групі осіб. На місцях з’явилися «представники Порошенка». Саме з ними треба ділитися майном, прибутками, акціями», – заявив Зінченко. Помічник Президента Третяков, за словами Зінченка, «відрізав Президента від інформації, пропускаючи потрібних людей, дезорганізувавши робочий графік Президента». Зінченкові здається, що «відбувається калькування недоліків системи Кучми». Екс-держсекретар «неодноразово домагався від Президента зупинити Порошенка», але «вплив на Президента було монополізовано».
– На останніх зустрічах усунення Порошенка і команди з посад стало ключовою умовою можливості моєї подальшої роботи в команді Президента, – каже Зінченко. Проте Ющенко зробив інший вибір, без вагань підписавши заяву Зінченка.
«Сашко, дивись мені у вічі»
Ці слова секретар РНБО Петро Порошенко повторив неодноразово. Він прибув на прес-конференцію, почувши, як сказав, її трансляцію в прямому ефірі. Вислухавши виступ Зінченка, Порошенко висловив і свої думки. «Я розчарований, бо свого часу особисто запросив його на посилення команди Ющенка, переконував Ющенка взяти в команду…» – заявив Порошенко. І додав, що знав Зінченка вісім років як порядну людину. Вчинок Зінченка назвав «перевтомою», мовляв, «не витримав навантаження». Порошенко стверджує, що «жоден наведений факт не відповідає дійсності». Більше того – саме Олександрові Зінченку глава держави доручив очолити боротьбу з корупцією. На думку Порошенка, замість того, аби прозвітувати про роботу Секретаріату Президента, Зінченко вчинив спробу розсварити владну команду. Порошенко теж визнав «загрозу контрреволюції», проте сподівається, що «цей факт згуртує команду». Він вважає, що найлегше нині піти у відставку: «Великого геройства не треба, аби втекти з корабля». Водночас і сам Порошенко, мовляв, «із задоволенням» готовий піти у відставку, якщо таке рішення прийме Президент.
Вибір невеликий
«Я не можу терпіти наруги над законом. Вибір зробив на Майдані», – пояснює свій вибір екс-держсекретар. – Відставкою намагаюся максимально гостро і тепер уже публічно дати зрозуміти передусім Президенту й усій владній команді крайню небезпеку ситуації. А тих, хто вважає, що «безпредєл» був, є й буде, попередити: глибоко помиляєтесь!»
Петро Порошенко вважає, що вибір Зінченка – «втекти і перечекати». Водночас, на думку секретаря РНБО, «таким людям не місце у політиці».
Сам же Зінченко зазначив, що повертається у публічну політику. Навіть наголосив: «Я вже беру участь у передвиборній кампанії». Однак, попри прогнози політологів, він спростував наявність домовленостей з Юлією Тимошенко про можливість очолити її передвиборний штаб. Щоправда, роблячи таку заяву, Зінченко знову опустив очі. Згодом таки підтвердив, що розмовляв з прем’єр-міністром, але на інші теми – про загальнодержавні проблеми.
У опозицію Зінченко теж не збирається. «Я не знаю, що таке сьогодні опозиція», – наголосив. І натякнув, що опозиція може виникнути у самій владі, де «здорових сил дуже багато». Передусім відзначив молодь, у якої «песимізму немає». Саме з представниками цієї когорти Зінченко, схоже, збирається «не ставити кому, а йти вперед».
– Я дію, а не спостерігаю, – запевнив Зінченко.
Журналісти допитувалися і у Петра Порошенка про політичне майбутнє Зінченка. Він підтвердив здогадки багатьох: «Напевне, йому треба очолити «Пору».
Тим часом нинішній лідер «Пори», представник саме згадуваної «молоді» у владній команді і вчорашній підлеглий держсекретаря Владислав Каськів вийшов з прес-конференції разом з Зінченком. Не залишившись послухати Порошенка. А доки останній спілкувався з журналістами у залі «Інтерфаксу», Каськів під будівлею роздавав свої коментарі. Захищав Зінченка, казав, що правдивість його заяв «підтверджує ситуація у суспільстві», і наголошував на тому, що Порошенко, бачте, «не спішить йти до суду» з позовом проти Зінченка. Каськів не спростував версії, що Зінченко може очолити «Пору». Не спростував її й сам Олександр Олексійович.
Вибір у Зінченка невеликий. Якщо не з Ющенком, не з Тимошенко, то з ким? Очевидно, Зінченко вже бачить себе не другорядним політиком. Тим більше, що нині чимало політичних сил шукають впливового харизматичного лідера. Передусім та ж молода, але завзята «Пора».