Колись давно-давно, аж усі забули коли, прийшли в Крим хазари. Ті самі, про яких Пушкін згадував у вірші про князя Олега. Отож, князь розбив на голову ці тюркомовні племена і відтіснив їх на південь. Там, у Криму, вони змішалися з лютими тубільцями – таврами, генуезцями-колоністами, греками – нащадками колоністів, а головне, – з євреями, які поприходили сюди і зі Сходу, і з Європи, і сформувалися в таку собі громаду, з якою змушені були рахуватися навіть зайди-татари. «Головне з євреями» тому,...
