Ми – з єдиної слов’янської колиски
Шкода, що ми нерідко про це забуваємо. Переконливо і зворушливо нагадали про це у столичній Слов’янській гімназії. Хоча навчальному закладові всього чотири роки, він, на думку першого заступника міністра освіти й науки України Бориса Жебровського, за кілька років увійде в десятку найкращих ЗНЗ столиці.
«Проект «Іноземні мови» у комплексній програмі «Столична освіта» – один із найпріоритетніших, – наголосив Борис Михайлович, – тож київські учні мають змогу вивчати 26 мов країн Європи і Азії. Нещодавно ми провели олімпіаду зі східних мов, наступного року проведемо зі скандинавських. Сьогодні зможемо побачити, чого досягли діти, котрі вивчають польську, чеську, сербську, хорват-ську та болгарську мови.
Директор Слов’янської гімназії, відмінник освіти Георгій Беженар родом з Буковини, тож румунською, польською, українською та російською володіє змалку, французьку опанував пізніше. У гімназії обов’язково вивчають англійську і на вибір – дві слов’янські. Дітей чимало – 1400, але педагоги кваліфіковані, тож жодних проблем нема і з вивченням російської. Окрім киян тут навчається 33 маленьких серби – діти дипломатів та бізнесменів.
На підсумковий тур олімпіади запрошували багатьох дипломатів, але прийшов лише Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Хорватія Маріо Міколіч.
Після переспіву діти виконали національні танки всіх країн – веснянки. Хорватські й сербські національні костюми дуже скидаються на українські – гуцульські, галицькі та буковинські. І мелодії, і слова пісень були близькими й знайомими.
Поза сумнівом, покорили зібрання кілька запальних українських народних танків у виконанні переможця й лауреата численних міжнародних та всеукраїнських конкурсів ансамблю «Веселад». І гопак, і козацькі герці з шаблями були професійними й досконалими. Найбільша ж несподіванка чекала нас наостанку. До Слов’янської гімназії завітали друзі – вихованці дитячого фольклорного ансамблю «Бор» із сербського міста Бора – разом з учителями. «Бор» знаний далеко за межами Сербії і Чорногорії, тож танок на ритми Руслани Лижичко всім сподобався. Раптом посеред нього на сцену вийшла Руслана – вірніше, її маленька копія: у такому самому строї з чорної шкіри, з довгими темними розпущеними косами. Танцювало дівча теж вельми професійно. Діти з «Бора», розповів художній керівник ансамблю Зоран Мілославлевич, репетирували танок удома. Русланою стала восьмирічна киянка Рита Щербинка. Із двох з половиною років вона танцює в ансамблі «Вітерець» Центру дитячої творчості «Арт» Печерського району.
Маріо Мікуліч щиро дякував педагогам Слов’янської гімназії за те, що вивчають мову й культуру його країни.
Далі була напружена робота в секціях, відтак – змагання. Понад 150 учнів з 10 столичних шкіл і однієї з Ірпеня Київської області доводили вимогливому журі, що саме вони найкраще знають слов’янські мови. Найбільше – 49 призових місць з усіх мов – вибороли учні Слов’янської гімназії. Переможцями стали також гімназія №48 (із польської) та середня школа №293 (з болгарської) мов. Та найголовніше – що дітям цікаво вивчати мови зі спільної з Україною слов’янської колиски.