Винахідливість «зайців»
Щодня киянам, які їдуть уранці на роботу, доводиться мало не силоміць відвойовувати місце в маршрутних таксі. Зрозуміло, кожен поспішає і намагається якнайшвидше дістатися місця роботи. Уже звичними стали заклики обуреного водія: «Ззаду ще не оплатили проїзд!» і прохання пасажирів: «Передайте на два, будь-ласка». Відомо, що в тролейбусах та автобусах кілька зупинок можна «проскочити» безплатно. Постійна наявність контролерів у трамваях привчила людей сплачувати проїзд. А от про те, що в маршрутках можна проїхати «зайцем», навіть не здогадувався.
Повертались якось увечері з другом додому – ледь запхалися до переповненої маршрутки. Я звично потягнувся до людей із проханням передати гривню. Друг лише здивовано усміхнувся: «Ти що, здурів? Можна ж проїхати «на шару», людей багато, ніхто й не помітить». Друг спокійно вів розмову, незважаючи на обурення водія, який погрожував везти всіх до кінцевої зупинки. Кондуктор марно намагалася пропхатися до задніх дверей, аби стягнути із «зайця» гривню. Після тривалої сварки з пасажирами, водій затих, утративши надію отримати плату за проїзд.
А цей приклад винахідливості співгромадян мене просто шокував. Їдучи в електричці від станції Коростень, помітив молодого хлопця, мабуть, студента, який зайшов на одній із станцій і вмостився біля стінки. Розгорнувши книжку з хімії та озброївшись окулярами, він поринув у читання. Через години дві в кінці вагона відчулося пожвавлення – прийшли контролери. Перевіряючи квитки, кілька чоловіків наближалися до нас. Тут на моїх очах відбулися просто магічні перетворення. Студент зняв окуляри і заховав книжку. Він закотив очі, у різні боки вивернув руки, з рота потекла слина. На моїх очах нормальний хлопець перетворився на ідіота. Контролери не звернули уваги на розумово відсталого, а я так і залишився сидіти з роззявленим ротом. Коли за ними зачинилися двері, хлопець діловито витер обличчя і повернувся до своїх справ.
Заради експерименту я вирішив і сам спробувати покататися «на шару». З’ясувалося, що це реально. Іноді через недогляд водіїв, іноді через переповненість маршрутки. Із водієм маршруту №495 зав’язалася розмова. «Деякі «зайці» дістали, – бідкається Володимир. – Тим шкода гривні, ті ж відчувають азарт. Потерпілими залишаємося тільки ми, коли не вистачає грошей на виконання плану. Іноді доводиться зупинятися на маршруті, чекаючи гривні». Загалом, безплатно їздять здебільшого винахідливі студенти.
Дивно, чому обурюються водії? Адже вони самі створюють сприятливі умови для «зайців». Коли їдеш у години пік, не відчуваєш обіцяного комфорту, задля якого й запроваджували маршрутки. Тож дехто вважає, що й сплачувати за такий проїзд немає потреби.