Навіть гітара стогнала від болю
Що поробиш, – понад усе Ірина любила секс. Як піонерка, завжди була готова: чи то в під’їзді біля сміттєпроводу, чи на даху, в кущах або лісі – все одно. Як найромантичнішу пригоду згадувала інтим на снігу. Вважала себе у цьому ділі неперевершеною.
...Тієї вересневої ночі Ірина сиділа в одному з кафе на вулиці Щербакова й плакала. Сльози були щирими. Дивувалася: невже в свої двадцять п’ять втратила привабливість? До сьогоднішнього вечора їй варто було лишень моргнути оком, як із претендентів шикувалася черга. А тут цей Сашко із сусіднього будинку проігнорував її бажання. Він ще пошкодує.
Несподівано для самої можливість помсти з’явилася тієї ж миті. Свою давню знайому помітив Кіндрат. Підійшов до неї, поцікавився її таким незвичним станом. Із уст дівчини почув страшну розповідь про місцевого «маніяка» Олександра, котрий її, бідолашну, до своєї квартири й жорстоко зґвалтував.
Запальний Кіндрат вирішив помститися зловмисникові. Як саме? Поки що не знав. Та не біда. Поруч, за столиком, зі своєю ватагою смакував оковиту 19-річний Данило. Він – хлопець метикований. Треба лише розповісти про несправедливість в їхньому мікрорайоні, як він одразу якось розв’яже проблему. Інакше кажучи, хлопці вирішили відновити справедливість – покарати ґвалтівника.
Загін «месників» складався із шести «правдолюбців». Сьомою була Ірина. До будинку йшли впевненою ходою. Двері відчинив брат Олександра Віталій. Замість вітання – удар у зуби. На крик Віталія з кімнати вискочила його подруга Світлана. Данило вдарив її стільцем по голові, і жінка знепритомніла.
Обох затягнули до кухні, приставили «охорону». Вісімнадцятирічним Петру й Миколі така помста не сподобалася, хотілося радикальніших дій. Вирішили допитати. Аби «розв’язати» язика Віталію, Петро на його тіло поставив стільця. Осідлавши дерев’яного «коня», столовою ложкою з голови бідолашного почав вибивати «зізнання». Не відставав і Микола. Світлану, яку поклали біля раковини, жорстоко бив ногами.
А тим часом інші подалися до спальні. Знайшли сплячого «ґвалтівника». Розбудили. Зручно вмостили чоловіка в ліжку й почали «відновлювати справедливість». Першою честі удостоїлась Ірина. Кілька ляпасів – і задоволена жінка вийшла з кімнати. Далі настала черга Данила. Дев’ятнадцятирічний юнак цілився кулаками в голову. А от Іван вправно «обробляв» ніс і щелепи. Неповнолітній Аркадій, який марив подвигами каратистів із кінобойовиків, отримав шанс – куди вже ліпшого чекати. Увійшовши в образ, Аркаша жорстоко запрацював ногами. Старші товариші жахнулися: не інакше взяв «курс» на вбивство. З усього видно, вони були не проти. Але що тоді з мертвого візьмеш? Не побалакаєш, тож Аркадія зупинили.
Одначе «діалогу» між жертвою та сп’янілою бандою не вийшло. Олександр не міг вимовити бодай слова. Знущання тривали. Тепер били гітарою. Кількох ударів по голові вистачило, аби розтрощена дека музичного інструмента опинилася на шиї нещасного. Данило відламав гриф. І його міцність намагався перевірити на голові Олександра. Проте господаря квартири «врятував» Аркаша. Останній ухопив Сашка за ноги й кинув на підлогу. «Винахідливий» Іван, узявши швабру, почав бити господаря по стегнах. За кілька хвилин це йому набридло. Тоді переламав знаряддя праці, частину якого заштовхнув у рот жертви.
Потоптавшись по тілу людини, яка, власне, й опору не чинила, «чудова сімка» повернулася до кафе. Пили за перемогу, здоров’я Ірини, за добре виконану роботу і т.ін. Хтось помітив карету швидкої допомоги, що з’явилася біля під’їзду. Спрацював інстинкт самозбереження. Відійшли на кілька сотень метрів від кафе, і тут раптом хоробрість виявив Іван. Він закликав своїх друзів повернутися до помешкання й довести справу до логічного кінця. «Шістка» рушила до під’їзду. Ірина залишилася чекати добрих вістей на місці.
Близько четвертої ранку зловмисники дісталися квартири. Там зустрілися з лікарями. Чому люди в білих халатах не повідомили міліцію про відвертий кримінал, залишається загадкою. Як і, власне, мовчання сусідів. Невже не чули, що коїться за стінами? Навряд. Але мовчали. За принципом відомого прислів’я. А Олександр помер від знущань. Але пізніше. А до того, побачивши сумнівних типів, що увійшли до квартири, люди в білому одразу ж зникли. Іванові та Миколі тільки того й треба було. Вони взялися за Віталія. Кілька ударів по голові – і брат знепритомнів. Інші в сусідній кімнаті продовжили обробку Олександра. Знову били доти, доки той також не впав без тями. Тоді розбіглися по своїх кутках. Але ненадовго.
Через деякий час «сімка» постала перед Шевченківським районним судом. Кожен дістав по заслузі. Терміни різні – від 1,5 до 7,5 років. Найбільше пощастило Ірині, котра спровокувала трагедію. Її засудили до 2,5 років позбавлення волі. Проте на підставі ст.75 КК України покарання замінили дворічним випробувальним терміном, протягом якого їй треба бути тихою, сумирною і богобоязкою. Чого не зробиш, аби не потрапити за ґрати. Можна на певний час і про секс забути…