Туринські оглядини

Фігуристи опробують олімпійський лід найпершими

За рік до старту чергових Олімпійських ігор їхня столиця – італійський Турин – гостинно розчиняє двері перед європейськими майстрами фігурного катання.

Континентальний форум одного з найвидовищніших видів олімпійської програми, за попередньою  інформацією,  збере майже всіх найсильніших європейських фігуристів. У тому числі й українців, які пов’язують з Турином особливі надії.

Мова не тільки про Турин зразка 2005  року, в якому фігуристи розіграють медалі  континентального зразка: «жовто-блакитні» мріють і про олімпійські відзнаки, котрих у нас не було з часів Оксани Баюл, Віктора Петренка та В’ячеслава Загороднюка. І все-таки найближча мета, як правило, найважливіша, тому на січневий чемпіонат Європи вітчизняна команда вирушає з надією розвинути минулорічний успіх: «угорське» Євро-2004 принесло вітчизняному фігурному катанню дві медалі, перервавши таким робом смугу невдач, що тяглася з останнього сезону двадцятого століття. Нагадаємо, що торік європейською віце-чемпіонкою стала киянка Олена Ляшенко, а танцювальний дует одеситів – Олена Грушина та Руслан Гончаров – увінчав свій найкращий міжнародний сезон омріяним сходженням на третій щабель п’єдесталу пошани.

Чого чекати від нового сезону? Він дещо інший за змістом, аніж попередній. По-перше, наші фігуристи були менш активними в традиційних змаганнях серії Гран-прі, ніж торік, коли Ляшенко та Грушина з Гончаровим неодноразово поверталися додому з медалями та призами. Причину відносної пасивності пояснити не важко: в національній федерації сутужно з коштами. Хоча є й стратегічні нюанси: довгостроковий план підготовки до Турина-2006 з акцентом на світовий чемпіонат, де й відбудеться остаточний розподіл олімпійських путівок, вимагає від фігуристів поступового, а не форсованого виходу на оптимальний рівень готовності. А по-друге, вітчизняні фахівці скористалися нагодою примножити міжнародний досвід завдяки виступу на Всесвітній Універсіаді. З Інсбрука ми повернулися зі срібними відзнаками в трьох видах офіційної програми і, що найважливіше, з чіткими уявленнями про міжнародну ситуацію і наше місце в ній.

Так от, про кожну дисципліну зокрема. Безнадійне становище в чоловічому розряді: ні найдосвідченіший з українців – Віталій Данильченко, ні його молодші конкуренти – Антон Ковалевський і Костянтин Тупиков – не спроможні конкурувати з європейськими лідерами і, що найприкріше, не мають чіткої перспективи. Іншими словами, ні сьогодні, ні завтра, ні в олімпійському Турині нам годі й сподіватися на місце в чільному десятку. Торік, до речі, Данильченко фінішував аж п’ятнадцятим на континентальному чемпіонаті. Не додав оптимізму і його виступ на найвищому за рангом національному турнірі наприкінці минулого року… Значно кращі справи в жінок і в танцях на льоду. Попри те, що Ляшенко багато  пропустила на початку сезону і ще не досягла піку спортивної форми, надії на її сходження зовсім не безпідставні. Олена досвідчена, достатньо кваліфікована і сповнена здорового спортивного честолюбства. Вона вже двічі ставала призеркою континентального чемпіонату і, схоже, спроможна примножити свої здобутки на міжнародній арені. Поступово повертає втрачені позиції Галина Маняченко. Три роки тому вона була четвертою в Європі, але потім киянці дошкуляли травми та хвороби. Саме з цієї причини Маняченко пропустила й грудневий чемпіонат України. Але на Всесвітній Універсіаді вона посіла друге місце, бездоганно відкатавши коротку програму і допустивши звичні для себе ляпи в довільній композиції. Нестабільність – найбільша біда здібної фігуристки. Але, схоже, вона готова подолати і цю проблему. Грушина та Гончаров форми не форсують, розраховуючи на досвід і беззаперечну майстерність, нажиту  роками. А от їхні дублери – Юлія Головина та Олег Войко, виступивши на Всесвітній Універсіаді в Австрії, що називається, вполювали аж двох зайців одразу: вони стали віце-чемпіонами престижних змагань і зміцнили свій авторитет у примхливому світі фігурного катання. Схожа ситуація і зі спортивною парою Тетяна  Волосожар – Станіслав Морозов, яка також повернулася з Австрії віце-чемпіоном світових студентських ігор. Кияни катаються разом перший рік, і кожний новий турнір для них насправді безцінний... На жаль, за лідерами поки що навіть віддалено не простежується надійна зміна. Хіба що в жіночому розряді з’явилися певні натяки на майбутні тріумфи. Мова про здібних юнок на чолі з чарівною дніпропетровською школяркою Катею Пройдою, яку вже порівнюють, бодай і дуже обережно, з неперевершеною Оксаною Баюл.