Ліфти стають небезпечними

Сто одинадцять ліфтів вийшли з ладу в Києві. Таку статистику озвучили в столичній мерії. Окремі з них, як, приміром, у будинку № 14/16 на вулиці Китаївській, не працюють з липня. Чому райони міста не віднаходять кошти на утримання ліфтового господарства і як виходити з «ремонтної» кризи, днями в КМДА вирішували фахівці.

На п’ять років Київрада затвердила адресний перелік ліфтів для заміни та модернізації і зобов’язала районні держадміністрації залучати 50 відсотків орендної плати за нежитлові приміщення комунальної власності на заміну підйомників та реконструкцію об’єднаних диспетчерських систем. За нинішніх цін на проведення робіт за графіком районам потрібно віднайти 733 мільйони гривень.

Уже третій рік поспіль програму «Ліфт» реалізують райони, але необхідне на це фінансування у своїх бюджетах не закладають, а кошти від оренди не в повному обсязі спрямовують на модернізацію й заміну ліфтів. Райради неохоче виділяють гроші на ремонтні роботи поточного та експлуатаційного характеру, скажімо, заміну облицювання кабін,  електродвигунів, канатів, часто замість старих елементів встановлюють однотипні, що не поліпшує технічних характеристик і не підвищує рівня безпеки. Мешканців будинків при цьому запевняють, що провели «модернізацію». Так, в одному з під’їздів будинку на вулиці Світлицького, 30/20-б (Подільський район) лише осучаснили кабіну замість оновлення механізму з видачею гарантії безпечної експлуатації впродовж 18 років (!).

– Постановою Кабінету Міністрів від 26 травня цього року за № 687 про затвердження порядку проведення огляду, випробовування та експертного обстеження машин і механізмів, устаткування підвищеної небезпеки ліфти прирівняно до кранів та котлів. Якщо раніше, за старими нормами, експертному обстеженню підлягали ліфти, які відпрацювали 25 років, то за новим порядком таке обстеження потрібно робити до початку заміни чи модернізації та після проведення цих робіт, а також перед пуском нових ліфтів, після ремонту, виконання ремонту за висновками експертного обстеження, – зауважив під час наради в мерії Віталій Шайдецький – заступник начальника Головного управління житлово-комунального господарства.

У повному обсязі програма «Ліфт» не виконується і ліфтовий парк міста невпинно старіє, все частіше зупиняється на ремонт і стає небезпечним в експлуатації. Від цього суми, які доведеться в майбутньому витратити на вертикальний транспорт, лише зростають.

У ситуації, що склалася, Віталій Шайдецький запропонував вести централізоване планування, фінансування та контроль щодо заміни і модернізації ліфтів. У Головному управлінні житлово-комунального господарства є фахівці, які володіють інформацією про технічний стан усього ліфтового парку міста. Вони можуть повно, якісно і чітко формувати річні та перспективні плани, визначати обсяги та види робіт на об’єктах. Тоді завдяки централізації вдасться проводити єдину технічну політику, яка відповідала б вимогам часу та статусу столиці.

Не секрет, що 1123 ліфти дотепер безконтрольно обслуговують 18 підприємств малого бізнесу, які не мають власної виробничої бази, аварійної служби. На безпеці мешканців здебільшого «економлять» у ЖБК, ОСББ та у відомчих будинках.

Непокоїть міську владу також санітарний стан кабін ліфтів. Адже більшість із них тривалий час не миють і не дезінфікують. До того ж не вирішено, як охороняти вертикальний транспорт від грабіжників.

На думку Михайла Поживанова, щоб уникнути ліфтової кризи в міському господарстві, треба вишукувати додаткові фінансові можливості, а не лише покладатися на бюджетні кошти.