Максимум для максималістів
А «Динамо» задовольнилося місцем у Кубкові УЄФА
«БАЙЄР» (Леверкузен, Німеччина) – «ДИНАМО» (Київ, Україна) – 3:0 (Жуан, 51, Воронін, 77, Бабич, 86). Бутт, Роке Жуніор, Жуан, Новотний, Понте (Балич, 74), Бербатов, Фрайєр (Бірофка, 82), Воронін, Бабич, Шнайдер, Рамелов, тренер Аугенталер – Шовковський, Гавранчич, Саблич, Каддурі, Гіоане, Родольфо, Гусин (Федоров, 62), Гусєв (Чернат, 71), Ринкон, Клебер, Верпаковськис (Шацьких, 67), тренер Сабо. Арбітр Колліна (Італія). 25000 глядачів.
Кияни програли свій «матч року» безапеляційно, так і не зміцнивши передматчевої ілюзії щодо справді найкращої команди в цьому доленосному протистоянні. Вони поступилися в ігрових компонентах і в боротьбі за центральний плацдарм, що дало змогу господарям безроздільно контролювати перебіг подій на полі, раціонально зміщуючи акценти з оборони на атаку і навпаки. За такої ситуації кожна помилка набувала вирішальної ваги, а от першими помилилися, на превеликий жаль, гості й безпосередньо їх воротар, який провів чи не найгірший матч у сезоні… Це загальний висновок, з яким, либонь, не сперечатимуться й фахівці. Проте й він не пояснює докладно того, що відбулося в Леверкузені, бо динамівці розчарували не стільки результатом, скільки ігровою поставою – нечіткою, безхарактерною та безпорадною. Чому? Не виключено, що спрацював так званий грудневий синдром: як відомо, вітчизняні команди взимку зазвичай різко знижують рівень конкурентоспроможності тому, що кліматичні умови не дають змоги футболістам підтримувати високу спортивну форму. Принаймні саме так упродовж тривалого часу в Україні та інших, тепер уже пострадянських, республіках на одній шостій суходолу коментували регулярні провали футбольних дружин на міжнародній арені взимку та ранньої весни. Якщо дотримуватися цієї позиції й нині, то істину знайти буде важко. Бодай тому, що умови для підготовки команди з часом різко змінилися. По-перше, тепер у Кончі-Заспі функціонує по-справжньому сучасний, з усім необхідним для плідної праці будь-якої пори року, спорткомплекс, доповнений широкою мережею медико-відновлювальних циклів. А по-друге, змагальний тонус гравців ефективно підтримує турнірний календар: на відміну від минулих років, коли вітчизняні колективи переходили на зимові канікули ще в першій декаді листопада, цього сезону класичних тижневий блок офіційних матчів існує навіть на початку грудня. Не витримує жодної критики й посилання на спадковість українських традицій: мовляв, невміння чи неготовність грати взимку закладено в українських футболістів уже на генетичному рівні. Тоді згадайте, панове, скільки в сьогоднішньому «Динамо» власне українців… Інше схоже пояснення провалу – з акцентом на виробленій роками так званій «виїзній моделі», яка буцімто властива виключно пострадянським футбольним командам, – доволі легко спростовується тими ж таки фактами: що, бразильські чарівники м\'яча, котрі змалечку виховуються на засадах виняткової футбольної свободи, чи хорвати із сербами, наприклад, аж так швидко заразилися притаманною «лише» українцям хворобою і саме тому, злякавшись «Байєра» ще до стартового свистка судді, «притулилися» до володінь Шовковського?.. Тоді чому українець Воронін, який мав би бути «ментально» нездатним грати в якісний футбол на початку грудня, став істинним героєм зустрічі, відзначившись не тільки голом і результативною передачею, а й насправді бездоганною функціональною готовністю? Що, також «заразився», але вже іншою футбольною хворобою – «німецькою»?.. Облишмо наївні сентенції і зізнаймося щиро: «Динамо» приїхало до Німеччини, щоб вистрадати заповітне очко. Таким був загальний настрій на матч. І навіть найсміливіша тактика, що її міг запропонувати тренер (якщо, звісно, таки запропонував), не могла переважити розхожої ідеї, що виникла та «вижила» в динамівському і навколодинамівському середовищі, можливо навіть попри прагнення тих, хто зазвичай відповідає за результат. Скажете, ті ж бразильці могли б відкинути геть «нічийну» ідею, як ігровий непотріб? Звісно, могли б. Якби не думали про те, що на них уже післязавтра очікує довга й приємна подоріж на батьківщину після складного сезону, в якому вони заробили чимало грошей…