Косма нагадав про космос

У Айзека Азімова є оповідання, де йдеться про населену планету, у небі якої сяє сім світил. Поняття «ніч» тут відсутнє. Але одного дня – раз у кілька десятків тисячоліть – відбувається повне затемнення сонць (певне, й природних супутників планета має відповідну кількість). Воно триває годину, не більше. Але за цю годину шокована цивілізація, тисячі поколінь якої духом не відали, що таке нічне зоряне небо, і яка не має жодного сумніву, що настав кінець світу, божеволіє і гине…

У день Безсрібників і чудотворців Косми та Даміана – 14 листопада – з України можна було спостерігати часткове затемнення Сонця. Добре це чи погано, але день видався «хмарним без прояснень», тож навіть того, що уздріли свого часу князь Ігор та його вояки, йдучи у похід на половців, ніхто в Україні не побачив. І все ж навіть зараз, 2004-го року, часом можна почути, як ті чи ті катаклізми у світі, зокрема й політичні пристрасті в Україні, пов’язують з космосом, у тому числі із затемненнями Місяця і Сонця, які до того ж цього року майже збіглися у часі.

Затемнення здавна викликали містичний трепет і жах. Звичайно, Айзек Азімов у наведеній фабулі дещо передав куті меду і змоделював фактично неможливу ситуацію (хоча фантаст має на це право). Та погортайте літописи – жодне повне затемнення обох світил не залишено в них без уваги.

У дні, що передували затемненню, я натрапив на надіслані свого часу читачем з Великої Британії кольорові світлини Стоунхенджа і його околиць. Любительські знімки, цінність яких лише у їхній ексклюзивності. Натрапив я на них, слід сказати, не вперше. І кожного разу думав: який би інформаційний привід знайти, щоб їх опублікувати? Здається, недавнє затемнення – саме такий привід. Адже є припущення, підкріплене археологічними, геофізичними, математичними дослідженнями, згідно з яким Стоунхендж (а йдеться про найбільший і найвідоміший кромлех – тип мегалітичної споруди) – це не тільки прадавня обсерваторія, а й… своєрідний комп’ютер, за допомогою якого наші предки обраховували і прогнозували з точністю до дня сонячні та місячні затемнення. Розташування пісковикових монолітів, які ви бачите на фото, невипадкове. Вони зорієнтовані на конкретні зорі і планети. Стародавні астрономи на відміну від персонажів Азімова спостерігали за небом щоночі, а тому й не дивно, що навчилися брати від нього всю потрібну інформацію.

Як і єгипетські піраміди, статуї острова Пасхи тощо, Стоунхендж на видноті (оці «мурашки» на знімку – туристи). Але розгадати таємницю всіх цих об’єктів так і не вдалося.

Очевидним є й такий факт. Видимі із Землі діаметри Сонця і Місяця якщо й різняться, то дуже мало. Практично вони однакові. І саме це зумовлює наявність такого явища як повне затемнення Сонця. Що це? Своєрідна «цяцька», дарована нам кимось, аби ми «гралися» у затемнення? А може, Творець «сконструював» цю незбагненну небесну механіку з якимось поки що таємним, далекоглядним умислом? Та й невже Стоунхендж і подібні до нього витвори рук людських – лише забаганки жерців, кам’яні курйози, що там і там бовваніють по колишніх володіннях Баскервілів?