Ось уже 18 років у Солом’янському районі функціонує служба оперативного реагування на звернення громадян. Працює там шість фахівців. Про трудові будні розповідає начальник служби Георгій ЯШКІН.
– Службу створено для оперативного оповіщення населення району та негайного збору його керівного складу при виникненні надзвичайних ситуацій, – каже Георгій Петрович. – Щодня намагаємося допомогти нашим громадянам з розв’язанням проблем та усуненням всіляких негараздів, що вряди-годи виникають у житлово-комунальній сфері.
Працівники служби завжди поінформовані про заходи щодо профілактики та ремонту в тепло-, водо-, газомережах. Про них ми, безперечно, заздалегідь повідомляємо населення. Виконання ж відповідних робіт тримаємо на контролі.
Щоранку до кабінету служби навідується голова районної держадміністрації Іван Сидоров. Він уважно ознайомлюється з переліком подій, що сталися за минулу добу. Про найбільші негаразди в районі керівника повідомляємо, як правило, письмово.
Безперечно, якщо ситуація надзвичайна, то Івана Петровича та його заступника Петра Матвієнка інформуємо негайно. Навіть якщо це вночі.
– Які найтривожніші дзвінки лунають?
– З укрупненням
районів на потік чомусь було поставлено інформацію про мінування шкіл, дитячих садків, вокзалу тощо. На щастя, вона не підтверджувалась. Загалом же у середньому за день отримуємо до 50 дзвінків. Людей непокоїть відсутність води, опалення, проблема з газопостачанням, вивезенням сміття тощо.
– Як служба реагує на такі заяви?
– З’ясовуємо причини виникнення тієї чи тієї проблеми. Про неї повідомляємо службу, яка має усунути недоліки. Водночас особі, що зателефонувала, надаємо корисні поради й контролюємо виконання аварійних робіт.
– Чи висловлюють вдячність працівникам служби за професійно виконану роботу?
– Так, можна нерідко почути щирі слова вдячності. Але трапляються й такі громадяни, котрі на тому кінці дроту, здається, вправляються у власній винахідливості щодо лайки та образ. Одне слово, не бажають спокійно, в толерантній формі повідомити про причини дзвінка. І це в той час, коли працівникові служби треба чітко з’ясувати, що трапилося. Лише за такої умови він зможе прийняти вірне рішення.
– Уночі службові телефони також не замовкають?
– Звичайно, цієї пори дзвінків отримуємо менше. Та все ж проза життя продовжується часом і вночі. Приміром, прорвала труба – вода заливає нижні поверхи. Або ж забилася каналізація – чекай на потоп. Сповіщають про пожежу, зникнення світла та інше. Словом, телефонують з будь-яких причин.
Мушу зазначити: наші громадяни чи то через поквап, чи то через необізнаність просто забувають, що при жеках цілодобово чергують диспетчери.
Зауважте: обсяг роботи жеківського диспетчера не порівняти з нашим. Працівник служби відповідає за територію, що дорівнює чотирнадцяти таким жекам, тоді як диспетчер – за чітко окреслений мікрорайон. Тож громадянам не завжди варто турбувати службу оперативного реагування. Проте наші повноваження не розмежовуються з повноваженням диспетчера. Єдина відмінність – наш працівник має змогу зв’язатися з керівником будь-якої служби району.
– Георгію Петровичу, від такої роботи вночі жахи не сняться?
– Буває, такого наслухаєшся, що аж у голові гуде. Нерви – на межі. Не хочу нікого ображати. Але, на жаль, хамів вистачає.
– І як же ви відповідаєте нетерплячим та, м’яко кажучи, невихованим?
– У розмові сприймаємо тільки суть справи, а емоції залишаємо поза увагою. Проте не кожен здатен витримати таке напруження. Тому у нас працюють колишні військові офіцери – це справжні фахівці, які вміють результативно розв’язати будь-якої складності проблему.