Чи існує «шиферна» загроза?
Для вступу до Євросоюзу, куди ми донедавна прямували, необхідно виконувати певні загальноєвропейські умови. Одна з таких забороняє використовувати у промисловості азбест та вироби з нього, особливо шифер. Брати-європейці давно вже визнали хризотил-азбест шкідливим для здоров’я людини. Але чи то справді аксіома, буцімто він такий шкідливий?
Наші науковці, серед них і медики, не лишень дослідили проблему, вони й до Європи їхньої повезли свої висновки. І там, у швейцарській Женеві (на нейтральній території), українська делегація на засіданні Міжурядового переговорного комітету Роттердамської конвенції довела представникам Євросоюзу, що, незважаючи на їхню антиазбестову кампанію, цей природний мінерал цілком безпечний та необхідний у народному господарстві. Хоча, дехто на Заході вважає азбестоз невиліковною хворобою, це ще треба довести.
Уявляєте, нас хотіли примусити відмовитися від шиферу?! Тоді як 90 відсотків дахів нашої країни накрито саме ним, європейці надумали розгорнути широкомасштабну економічну війну проти його виробників і примусити українців купувати виключно… їхню черепицю або ж штучні замінники шиферу. Так-так, питання, виявляється, зовсім не в шкідливості чи корисності азбесту. Воно торкається суто економічних інтересів західно-європейських монополій, виробників альтернативного дахового покриття. А де крутяться гроші, там пахне нечесною грою.
Що ж би сталося, якби до справи не долучилися науковці? Наші підприємства, виробники азбестової продукції, просто вимушені були б повісити на своїх дверях величезні замки. Бо ж поки вони перепрофільовувалися би, наш внутрішній ринок заполонила б іноземна продукція. «А це 40 мільйонів листів шиферу на рік (річний оборот – 5 мільярдів гривень), 30 мільйонів гривень податків, десята частина українського цементу. А скільки робочих місць по майже всіх регіонах держави?! Звичайно ж, нам зовсім не вигідно приставати до вимог Євросоюзу», – сказав на прес-конференції в агентстві «Укрінформ» директор ТОВ «Промтек-2000» пан Олександр Сєркін. І його можна зрозуміти – кому сподобається, коли твою галузь штучно і безпідставно руйнують?
Та послухаймо науковців. Може, й справді наш шифер шкодить здоров’ю? Може, ми просто нічого про те не знаємо, а європейці дізналися?..
Директор Інституту медицини праці, віце-президент АМН України Юрій Кундієв ось що про це думає: «Чи небезпечний азбест для працюючих з ним на виробництві, для тих, які мають безпосередній контакт з ним у побуті? Ось що відповім на те: європейці наполягають на тому, що хризотил-азбест, зокрема й шифер, дуже канцерогенний, тому й заборони вигадують. А я вам скажу, азбест стоїть у переліку канцерогенних речовин після… соленої риби та чіпсів. Але ж Європа не вводить мораторію на споживання чіпсів! Повірте, усе приготоване на пересмаженій олії – вже канцерогенне. Тож чи не перебільшена шиферна загроза?»
До думки українського науковця в Женеві прислухалися. Але не цей аргумент переконав їх. Як розповів пан Кундієв, на засіданні Міжурядового переговорного комітету Роттердамської конвенції вирішальним стало твердження нашого науковця про те, що заборона хризотил-азбесту відкриє дорогу для штучних його замінників, вплив яких на організм людини ще зовсім не вивчений. А деякі з цих замінників, переконаний учений, набагато шкідливіші за азбест, який упродовж 120 років знаний і тисячі разів випробуваний. Легше вилікувати від того, що вже знайоме…
Чи можна вірити вченому? Гадаємо, що так. Адже ж противники використання азбесту в Женеві змушені були прислухатися до переконливих аргументів.
Почесний голова одного з основних виробників шиферу в Україні ВАТ «Івано-Франківськцемент» Микола Круць, який також був присутній на зустрічі, оригінально порівняв роботу цементника з роботою мельника – виявляється, згідно з медичними дослідженнями, шкода від борошняного пилу значно серйозніша, ніж від азбестового.