Захисники заповідника – не румунські шпигуни
Таку заяву зробив на черговій прес-конференції, присвяченій дискусійному питанню щодо доцільності будівництва каналу «Дунай – Чорне море», директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. «У такому разі шпигунами треба було б назвати усіх захисників Дунайського біосферного заповідника: депутатів, екологів, професорів і вчених», – додав він.
Справді, своїми публікаціями і сюжетами українські мас-медіа вже збили з пантелику наших громадян, які не знають, кому вірити: Міністерству транспорту і Георгію Кирпі, який запевняє, що будівництво цього каналу економічно вигідно для України, чи екологам, які кричать на всі голоси про загибель пташиних колоній і цинічне порушення українською владою свого ж законодавства.
Здавалось би, який сенс екологам й досі висловлювати протести, якщо будівництво каналу завершено і його вже запущено в експлуатацію? Проте, це не зовсім так. На черзі – друга фаза днопоглиблювальних робіт, по закінченні яких каналом зможуть проходити більш об’ємні судна. І це ще не все. За прогнозами екологів, поглиблювати дно Дунаю потрібно буде щонайменше раз у рік, позаяк у цьому районі постійно віють дуже сильні вітри і вода намиває пісок. Зрозуміло, що державі на це треба буде щороку виділяти бюджетні кошти, а птахи й надалі не зможуть спокійно виводити потомство.
«Ми не проти відновлення Україною свого судноплавства Дунаєм, – запевнив пан Борейко, – ми лише протестуємо проти будівництва каналу в гирлі Бистре, яке протікає через центральну частину заповідника і руйнування якої може призвести до загибелі всієї екосистеми на цій території». За переконаннями Володимира Борейка, канал доцільно було б будувати у районі протоки Прорва, заокругливши її кути, щоб судна могли там розвертатися. Такий варіант, на його думку, потребував би менше фінансових затрат і не шкодив би птахам.
За спостереженнями екологів, за вересень новим каналом не пройшло жодного іноземного судна, за винятком кількох російських і турецьких,– інші обрали румунські канали. А перший український сухогруз, який пройшов каналом, відразу ж сів на мілину. До того ж, на думку екологів, інформація про відновлення судноплавства в гирлі Бистре не відповідає дійсності, бо цим каналом ніколи не ходили великі вантажні судна, а тільки малі рибальські.
Тим часом через спорудження каналу Україна все глибше втягується у міжнародний скандал. Проти руйнування Дунайського заповідника виступив Все-світній фонд дикої природи, канцлер Німеччини Герхард Шредер, президент Конгресу місцевого і регіонального самоврядування Ради Європи Джованні Ді Стазі та понад 50 тисяч осіб зі всього світу. Ну і звісно, основним опонентом України у цьому питанні залишається Румунія, яка відстоює свої економічні інтереси.
То який все-таки сенс будівництва каналу «Дунай – Чорне море»? Версія Володимира Борейка проста – відмивання грошей Мінтрансом.