Ближчої серцю рослини, як любисток, здається, і немає – завжди коло нашої хати напровесні пробивались із-під землі перисторозсічені, схожі на кленові, листки. А потім виростав угору, мало не до двох метрів, яскравозелений запашний кущ, по-домашньому затишний, мов оберіг. Бабуся закликала нас берегти любисток, щоб не виводився, бо виведеться, мовляв, з двору любов.
Недаремно в нашій Україні повсюди шанують любисток. А як же ніжно називають: зоря, любець, любимене, любка, любця, любчик і, врешті, приворотне зілля. І в піснях його згадують, легенди про нього складають і переказують. А ще кажуть, де є кохання і є страждання, там зарадить любисток.
– Мабуть, люди давно помітили, що напої, настої, настоянки із цієї рослини діють тонізуюче на серцевий м’яз, але не різко, а м’яко, – розповідає лікар-фітотерапевт Валентин Щербина. – Вони також зумовлюють збільшення кровонаповнення органів малого таза, діють як сечогінні, заспокійливі, болезаспокійливі, відхаркувальні засоби, посилюють кишковий тонус, зменшують метеоризм, причому, досить швидко. Застосовують ліки з цієї рослини при набряках серцевого походження, хронічних запальних процесах у нирках та сольових діатезах, а також при нервових захворюваннях, анемії, хронічних бронхітах, навіть при запаленні легень (звичайно, разом з іншими ліками).
Застосовуючи засоби з любистку, дівчата ставали гарнішими – ними видаляли ластовиння (соком протирали пігментні плями двічі на день протягом двох тижнів). А чоловікам, у кого з’явилася лисина, корисно мити голову настоєм коріння любистку двічі на тиждень (без мила!). Не тільки волосся не буде випадати, а й лупа зникне.
Пригадую ще й таку бабусину рекомендацію: заболить голова – побіжи на квітник, помни свіже листя та приклади до чола – біль мов рукою зніме.
Дехто полюбляє листя і коріння любистку як приправу до страв. Сушена трава нагадує приємний запах грибів.
Лагідний та цілющий любисток, а все-таки його варто застосовувати обережно. Скажімо, хворим на гострий гломерулонефрит та пієлонефрит (серйозні захворювання нирок) він може тільки зашкодити.
Протипоказаний любисток також майбутній дитині, якщо ліки з нього, салат або приправу вживатиме вагітна жінка.
До речі, здебільшого організм сам відчуває, коли варто споживати, скажімо, чай з любистком, а коли і сам запах його неприємний. Але жодні ліки не такі помічні, як з любистку, коли треба загоїти тріщини в куточках рота (змащують соком) або вивести гноячкові висипи зі шкіри (роблять компреси і п’ють теплий настій по 1 склянці на день).
Збирають навесні та влітку листя, восени – насіння, а коріння, як і будь-якої іншої рослини, – пізно восени, причому, 3-4-річної рослини.
Дуже ефективний засіб із любистку для дітей – проти гостриків. Треба взяти 1 – 2 столові ложки порошку з коріння і змішати з 3 ложками меду. Вживати натще.
Лікар-фітотерапевт Валентин Щербина також радить скористатися таким рецептом: суміш порошку плодів (30 г) та коріння (20 г) любистку лікарського, кульбаби лікарської (5 г) і алтеї лікарської (15 г) заливають 0,5 л горілки, додають півсклянки меду, настоюють 9 діб у теплому місці, проціджують і п’ють по 2 столові ложки вранці й увечері при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки.
Настій коріння любистку роблять так: 1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу. Використовують для протирання, компресів і примочок. Для миття голови готують такий настій коріння любистку: 1 столову ложку сировини заливають 1 л окропу, настоюють 10 – 15 хвилин. Засіб ефективний і помічний.