Заморожування проти болю

Мабуть, жодне захворювання не спричиняє такого страху, як онкологічне. Рак в уяві багатьох – синонім приреченості. Чи можна з цим погодитися? Що кажуть про це фахівці? Наш кореспондент побував  у клініці  Інституту онкології АМН України, де зустрівся з провідними фахівцями і вислухав їхні  авторитетні думки.

– Найбільше нас непокоїть те, що хворі звертаються по лікарську допомогу, коли  радикальне, хірургічне лікування проводити вже запізно, – каже  Сергій Шалімов – директор інституту, доктор медичних наук, професор. – Однак це свідчить не лише про легковажне ставлення до свого здоров’я пацієнтів, а й про низький рівень виявлення пухлин під час профілактичних оглядів. Причина  цього – недостатня підготовка лікарів та застаріле медичне обладнання.

І все-таки нині ми в змозі допомогти пацієнтам, яких ще 10 років тому не могли нічим втішити. Що маю на увазі?

Дуже важливим для отримання позитивного результату в лікуванні раку є стан імунної системи хворого. Це ще раз підтверджено науковими дослідженнями, проведеними в інституті.  Тому ми почали шукати шляхи підвищення опірності організму. Маємо реальні розробки. Або,  приміром, хіміотерапія. Метод не новий, але до нього внесли істотні зміни. Ми давно розмірковували над тим, як підвищити вплив хімпрепаратів на пухлину  і водночас до мінімуму звести їх негативний вплив на організм хворого. І такий  спосіб знайдено. Йдеться про підведення потрібних лікувальних засобів через судини безпосередньо до пухлини. Така артеріальна хіміотерапія перспективна в поєднанні з променевою терапією.

Без сучасної техніки обійтися не можна. Скажімо, ультразвукове обстеження дає змогу ефективніше діагностувати і лікувати захворювання  щитоподібної залози, органів голови та шиї, досліджувати які особливо складно.

Водночас у інституті розробляємо  й  нові фармакологічні засоби.  Серед наших препаратів  є й такий, за допомогою якого можна загальмувати розвиток пухлини, послабити дуже небажану інтоксикацію організму і водночас підвищити чутливість пухлини до наступного етапу лікування. Завдяки цьому та іншим засобам ми змогли істотно подовжити життя неоперабельних, безнадійних хворих.

Наші вчені розробили метод,  що дає змогу знизити токсичність препаратів, збільшити дозування, а в наслідку – підвищити результативність лікування.

– Справді, найскладніше запитання –  як допомогти людям із занедбаною стадією хвороби, –  веде далі Олександр Литвиненко, провідний науковий працівник, доктор медичних наук. – Серед хворих із ураженою печінкою, підшлунковою залозою таких  80 відсотків. Усі наші зусилля спрямовуємо на те, аби повернути їх до операбельного стану. Застосування новітніх методик сприяє тому, і,  вважаю, варто наголосити: у цьому вітчизняна онкологія помітно  просунулася вперед.

Серед нових методик, запропонованих і впроваджених нашими фахівцями, передусім слід назвати хірургічну деструкцію. Це вплив на пухлину наднизькою, мінус 196 градусів за Цельсієм, температурою. Таке своєрідне заморожування не лише істотно подовжує життя хворого, а й усуває больовий синдром.  Адже не секрет, що саме  біль справляє на хворого руйнівну фізичну та психологічну дію.

Щодо хіміотерапії, то колега вже зазначав, що до цього методу внесено багато змін, його докорінно вдосконалено, і це забезпечило  відповідне підвищення результативності лікування. Чому нас, онкологів, не задовільняла традиційна хіміотерапія? Тому, що вона, руйнуючи пухлину, пригнічувала й імунну систему хворого, завдавала їй непоправної шкоди.

Як же посилити позитивний і звести до мінімуму негативний вплив хіміотерапії? Це складні пошуки. І все ж знайшли спосіб селективного, вузькоспрямованого впливу на пухлину –  шляхом введення потрібних лікувальних засобів через судини безпосередньо до вогнища хвороби. Такою прицільною дією перекриваємо й живлення пухлини артеріальною кров’ю, створюємо стан гіпоксії для патологічних клітин.  Водночас посилюємо хіміотерапевтичний ефект.

 Шансом для пацієнта із занедбаною хворобою є лапароскопічний метод операції, який майже безкровний, малотравматичний. У цьому разі немає потреби відкривати, скажімо, черевну порожнину, досить дуже невеликого надрізу. Спеціальний пристрій,  введений через цей отвір, здатен «бачити» й визначати стан того чи того органу. Це  проектується на екран і  дає цінну інформацію лікарю. Після  традиційної операції хворому потрібно перебувати в ліжку до двох тижнів, завдяки ж малотравматичній лапароскопії його можна  виписувати через 2-3 дні. Ця методика дуже цінна для встановлення точного діагнозу. Наші можливості розширюються й за рахунок розробки нових форм хіміопрепаратів, які менш токсичні. Спільно з вченими Національної Академії наук такі форми створено й запатентовано навіть за кордоном. Також допомагаємо позбутися тяжкої недуги, застосовуючи  препарати відомих зарубіжних фірм, які звичайно, досить дорого коштують, але  ефективні.  Однак за умови: до лікаря  потрібно звертатися якомога раніше.