Весна розпочнеться «Сюїтою в білому»

Цей рік у хореографії оголошено роком Сержа Лифаря. На честь сторіччя з дня народження видатного киянина, у рамках «Французької весни», у Національній опері з 2 до 8 квітня триватиме П’ятий міжнародний конкурс балету імені Сержа Лифаря.

Понад 30 років він очолював балет славетної паризької Ґранд-Опера, а також Всесвітню раду танцю ЮНЕСКО та Французьку академію хореографії. Серж Лифар, якого ще називають «богом танцю», створив 20 оригінальних балетів. Однією з цих вистав, «Сюїта в білому», і відкриється цьогорічний конкурс. Обрали її тому, що цікава вона однаковою мірою і глядачам, і артистам. Участь у хореографічній постановці беруть найпопулярніші виконавці Національної опери України – лауреати минулих конкурсів імені Сержа Лифаря.

У середині ж березня до Києва приїхали хореографи з Ґранд-опера – керувати постановкою «Сюїти». Французьких солістів, на жаль, не вдалося залучити через матеріальні проблеми. Загалом, конкурс фінансує лише міська влада – на нього було виділено 750 тисяч гривень. «Це найкращий доказ того, що Київ підтримував та й надалі підтримуватиме класичне мистецтво», – впевнено заявив начальник Головного управління культури і мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА Олександр Биструшкін. Крім конкурсу, 2 квітня на Головпоштамті відбудеться погашення марки, присвяченій 100-річчю з дня народження Сержа Лифаря. На Троєщині, у «Київській муніципальній академії танцю», буде відкрито пам’ятну дошку на честь геніального танцівника та блискучого хореографа. У фойє ж Національної опери триватиме фотовиставка, присвячена славетному танцівнику.

Вдова Сергія Михайловича, графиня Ліллан Алефельд-Лаурвіг, буде на конкурсі почесною гостею. У складі журі конкурсу – дванадцять членів (стільки ж країн беруть участь у змаганні). Серед них – зірки сучасної світової хореографії з Франції, Німеччини, Канади, Японії, Угорщини тощо. Один із членів журі, Олів’є Пате (прем’єр Ґранд-Опера та професор Паризької консерваторії) був учнем Сержа Лифаря. Пан Пате у дев’ятирічному віці познайомився з символом танцю XIX століття – той випадково наступив йому на ногу. «Потім я почав навчатися в нього танцям, – пригадує Олів’є Пате, – Сергій Михайлович був людиною неймовірної душевності. І при цьому забороняв нам, його численним учням, виказувати захоплення від свого таланту. Він був щедрим та скромним».