…Коли він – понівечений, обезглавлений – усе ж стояв за 200 метрів від станції метро «Дніпро», неподалік розважального комплексу «Rivers palace», чиясь рука поклала під гранітний постамент ракову клешню і використаний пакетик чаю. Тетяна Нечай, екскурсовод і києвознавець, серцем відкидала злий умисел: «За спогадами сучасників, Тарас Григорович дуже полюбляв пісний суп із раків. Може, хтось, знаючи про це, під час Великого посту отак своєрідно виявив свої почуття…». Але, мовивши це, пані Тетяна...