Холестерин – ворог серця і судин
Час вносить корективи у всі сфери нашого буття. На Заході, зокрема у США, нерідко замість традиційного «Як справи?» нині цікавляться: «Який у тебе холестерин?» Для нас це звучить, щонайменше, незвично, якщо не кумедно. Бо не всі у нас, на жаль, знають, що то за холестерин і як він впливає на стан здоров’я. Але коли знаєш, що спричинило недугу, то й запобігти їй можна. Цю думку переконливо підтверджує і зарубіжна статистика. За останні два десятиліття у США завдяки профілактичним заходам та своєчасному лікуванню кількість серцево-судинних захворювань зменшилася у півтора раза, а тривалість життя подовжено на 8-10 років.
А що маємо в Україні? Щороку від інфаркту міокарда помирає 50 тисяч осіб. Про це говорить головний терапевт МОЗ, директор Інституту кардіології АМН України професор Володимир Коваленко. Основний чинник ризику при інфарктах та інсультах – підвищення кров’яного тиску – артеріальна гіпертензія, на яку в Україні хворіє 8 мільйонів осіб. На жаль, у нас не налагоджено належної профілактики цієї недуги, не ведеться навіть точної статистики, оскільки лише дві третини людей, котрі потерпають від артеріальної гіпертензії, знають, що вони є хворими. При цьому лише третина з тих, кого вразила недуга, регулярно лікуються. Та, на жаль, через різні причини здоров’я поліпшується ще у меншої кількості хворих – всього у 12 відсотків.
Який же зв’язок цієї сумної статистики з холестерином? Прямий. І це доведено науковими дослідженнями.
«Іржа» на судинах
Підступність ішемічної хвороби серця (ІХС) у тому, що нічим себе не виявляючи, вона може призвести до раптової смерті людини у розквіті сил, – розповідає Валерій Зборомирський – головний терапевт міста Києва, доктор медичних наук. – Найчастіше йдеться про стенокардію, серцеву недостатність, інфаркт міокарда. Будь-яка з цих патологій обумовлена порушенням забезпечення м’яза серця кров’ю, а, отже, й киснем. А до цього, в свою чергу, призводить атеросклероз, спричинюваний підвищеним вмістом у крові холестерину. Ця жироподібна речовина, осідаючи на внутрішньому боці кровоносних судин, утворює бляшки. Це щось схоже, образно кажучи, на іржу у водогінних трубах. У міру нагромадження бляшок просвіт судин постійно звужується й, нарешті, може настати та мить, коли бляшка відривається, утворюється тромб. Він перекриває судину, позбавляючи клітини серцевого м’яза кисню. Ось вам й інфаркт.
Але ж той самий надлишковий холестерин може заподіяти таку ж шкоду і судинам головного мозку. Їх закупорювання й спричиняє інсульт, хворобу надзвичайно тяжку.
Дещо про холестерин. Він виробляється у потрібній кількості в організмі людини. Холестеринові жири надходять разом з їжею. Лишки до пори до часу успішно нейтралізуються печінкою. Та коли того «добра» стає аж надто багато, печінка уже неспроможна його знешкодити, і він починає відкладатися на стінках кровоносних судин. Так і вникає атеро-склероз. Чи можна цього уникнути?
Наукові дослідження довели: аби своєчасно поставити заслін атеросклерозу, варто робити аналіз крові на вміст холестерину один раз на 3-5 років, починаючи з 20-річного віку, а з 40 років – щороку. Особливо важливо стежити за його рівнем людям з хронічними захворюваннями і передусім хворим на цукровий діабет другого типу. Ця хвороба супроводжується порушенням обміну жирів, а, отже, ішемічна хвороба серця розвивається у 2-6 разів частіше, аніж звичайно.
Якщо рівень холестерину понад норму (перевищує 200 мг/дл), потрібна спеціальна дієта. А за істотного перевищення норми дієтою уже не обійтися. Потрібні ліки. Вони є, це так звані статини. Вчені Оксфордського університету провели дослідження, залучивши до нього понад 20 тисяч пацієнтів із ризиком захворіти на серцево-судинні недуги. Було доведено, що щоденне вживання одного з таких сучасних препаратів упродовж 5,5 рока знизило ризик інфаркту міокарда та інсульту на третину.
А чи можна обійтися без ліків, якщо вдатися до ранньої профілактики?
Що варто знати про яйця, печінку й смажений мозок
– Щонайперше потрібно боротися з тими ворогами здоров’я, які відомі, – говорить Віктор Лозинський – головний лікар Київського міського центру здоров’я. – Ворогом №1 є тютюн. Доведено, що куріння забирає у людини 10-15 років життя. Тютюн – активний союзник негативних чинників, що ведуть до серцево-судинних захворювань. Ворог №2 – гіподинамія. Малорухомий спосіб життя призводить до того, що відбувається детренування органів і систем, їх ослаблення, стимулюється відкладення холестерину, ожиріння, яке лягає тягарем на судини і серце. Ворог №3 – переїдання, нераціональне харчування, споживання продуктів, що містять багато холестерину. За даними ВООЗ, споживання будь-яких жирів безпечне, якщо в організм щодоби надходить не більше 300 мг холестерину. А коли, приміром, людина споживає 100 грамів біфштексу з кров’ю, печінкові ковбаси, рагу з нирок чи зі свинини, смажений мозок – то це до двох тисяч міліграм холестерину. Різниця є? Тоді як риба, наприклад, містить його лише 80 мг на 100 грамів продукту, сир – 100 мг. Скажімо, американський школяр добре знає допустиму норму багатих на холестерин курячих яєць, які, якщо і варто смажити, то лише на олії. Знають американці й те, що рівень холестерину в крові не повинен перевищувати 200 мг/дл.
Що ж цьому можна протиставити? Беззаперечний позитивний вплив мають фізичні вправи. Але, на жаль, у нас лише 6-8 відсотків населення починають день із зарядки. Тоді як у США цим регулярно займаються 78, у Японії – 75, Німеччині – 68 відсотків населення. І не дивно, що й живуть українці на 10-12 років менше, ніж американці та японці. Ми маємо засвоїти незаперечну істину: фізкультура, ранкова зарядка надзвичайно корисні, оскільки допомагають «омивати» кров’ю м’язи, насичувати кров киснем, виводити шлаки з організму, тобто виганяти й той надлишковий холестерин, який дуже шкідливий.
Отже, надавайте перевагу овочам та фруктам, морській рибі. Дуже корисні часник та цибуля. Менше вживайте смажених, копчених продуктів та виробів із борошна.