Нетрадиційний лікар традиційно шахраював
Віддали останні гроші, аби екстрасенс знищив прокляття
Перед тим як довіритися бездипломному сімейному лікарю, що спеціалізується на народній медицині, тричі подумайте. Можливо, під личиною знахаря ховається звичайнісінькій шахрай, який лише прагне отримати доступ до родинного гаманця. Тож навряд чи варто ризикувати здоров’ям та благополуччям своєї сім’ї. Про гіркий досвід нетрадиційного лікування з читачами «Вечірнього Києва» поділилася подружня пара, яка добряче натерпілася від свого домашнього «улюбленця».
Марина Михайлівна та Сергій Іванович Стеценки після одруження переїхали до Києва. Він працював слюсарем, а вона – продавцем. Спочатку жили в гуртожитку, а потім із допомогою батьків купили двокімнатну квартиру в Голосіївському районі.
– Жили дружно і майже ніколи не сварилися, – каже Марина Михайлівна, – кохали одне одного і мріяли лише про єдине – народити дитинку. Та Бог не давав нам діток, а до лікаря якось не зважувались піти.
Час спливав. Непомітно для себе Марина Михайлівна заприятелювала зі своєю начальницею. Від неї дізналася, що її чоловік – екстрасенс. Подібними послугами жінка ніколи не користувалася, бо не вірила в результативність такого лікування. Утім, начальниця сама запропонувала допомогу бездітній подружній парі.
– Ми вже втратили надію, – каже Сергій Іванович, – тому без вагань погодилися на цей крок.
І тоді розпочалося так зване лікування. Подружжя відмовилося розповісти про його суть. Одна лише згадка про «методи» змушує їх червоніти.
Пара вже навіть хотіла відправити лікаря «за іншою адресою». Але, на диво всім, Марина Михайлівна таки народила хлопчика.
Ніхто з них і зараз не може сказати: чи то Бог їм послав дитину, чи, справді, екстрасенс вплинув своїми здібностями, але подружжя вже не мало сумнівів щодо результативності нетрадиційного лікування. З лікарем розплатилися щедро. Відтоді приязне ставлення переросло в справжню дружбу. Чоловік став сімейним лікарем родини. За «охорону» від «поганого ока» грошей не жаліли.
– Майже через день екстрасенс бував у нас вдома. Кожен раз знаходив у нашій квартирі різні шпильки та недопалені свічки, – пригадує Марина Михайлівна. – Казав, що це все нам пороблено і хтось хоче наслати біду на хлопчика. Радив цуратися колишніх друзів та знайомих. Ми ж віддавали останні гроші, аби наш лікар знищив ці прокляття. І він, як нам тоді здавалося, робив усе, що було в його силах.
Екстрасенс мав неабиякий вплив на сім’ю. Усі його боялися й слухалися, бо мав жорсткий і владний характер. Але найбільше його остерігався і навіть ненавидів сам хлопчик, над яким він постійно знущався, виганяючи різні прокляття. Дитя час від часу скаржилося батькам на дядю Ігоря, але його словам ніхто не вірив. Їхні голови були задурманеними «настановами» сімейного лікаря.
Екстрасенс все частіше залишався ночувати у своїх «пацієнтів». Його годували й давали гроші. Так сім’я не прожила, а проіснувала, як каже Сергій Іванович, майже чотири роки.
Хлопчик ріс і все більше демонстрував свою неприязнь до дяді Ігоря, який не дозволяв йому ні товаришувати з ровесниками, ні приводити друзів додому, ні гуляти на вулиці.
Одного разу він не витримав і поставив перед батьками питання руба: чи я, чи дядя Ігор. З відповіддю не можна було зволікати. Але невдовзі хлопчик раптово захворів. У нього почалися сильні головні болі і паморочилася голова.
Екстрасенс Ігор пообіцяв, що через кілька днів усе зникне. Пояснив, що таке могло трапитися, бо батьки взяли бік дитини й почали ігнорувати вказівки лікаря. Як моральну компенсацію за сумніви щодо авторитету «сімейного лікаря» він зажадав від пацієнтів 5000 доларів. Сім’я мовчки заплатила цю суму і екстрасенс почав «лікування». Утім, хлопчику з кожним днем ставало дедалі гірше…
– Тільки тяжкий розпач знову пробудив наші голови і ми вперше почали замислюватися, чи справді лікування цього чоловіка допомагало, чи, можливо, нам це просто навіювали, – розповідає з болем у душі Марина Михайлівна. – Колишня наша подруга, яка неприязно ставилася до лікаря й наполегливо радила звернутися до справжніх медиків, але ми не наважувалися, бо дуже боялися, що наш «домашній улюбленець» нашле прокляття. Поява дружини екстрасенса розплющила нам очі. Жінка якось завітала до нас і сказала: «Я бачу, що ваша дитина тане на очах. Швиденько везіть її до лікарні і рятуйте, бо мій чоловік нічим не зарадить…»
Хлопчика обстежили лікарі. Діагноз був невтішний. Батькам повідомили, що в сина пухлина в голові й коли б звернулися раніше, то можна було зробити операцію і врятувати його. Зараз, навіть прооперувавши, можна сподіватися тільки на диво.
Чоловік із жінкою дуже перелякалися і за старою звичкою розповіли все екстрасенсу, який був дуже злий на них за те, що звернулися у лікарню. Він провів «власне обстеження» і сказав, що ніякої пухлини немає, а це просто дитині пороблено і не доведи Господи зголошуватися на якусь операцію. І знову батьки потрапили під вплив цієї людини. Розпочалося тривале й дороге лікування. Хлопчику ставало все гірше і гірше…
– Нас благали отямитися, але все це було марним. Ми ходили, наче «зомбі», нічого не розуміючи, і слухалися тільки сімейного рятівника, – пригадує Сергій Іванович. – Дружина лікаря побивалася витівками чоловіка. Вона і гадки не мала, що «гра» її чоловіка зайде так далеко і він стане неконтрольованим, коли відчує свою владу над людьми і присмак легких грошей.
– Сину ставало все гірше. В нього почалися приступи епілепсії, він ледве бачив на очі, а «лікар» нас заспокоював, коли ми дивилися, як б’ється на землі наша дитина. Заспокійливо казав, що з нього виходять біси і тим самим йому стає краще.
Нескоро батьки отямилися від довгого гіпнотичного сну. Було вже занадто пізно. «Сімейний лікар», вочевидь, відчуваючи свою безпорадність, раптово зник. Хлопчика таки відвезли до лікарні. Після операції призначили лікування.
– Якщо чесно, то поліпшення зараз немає, – розповідає знесилений батько. – Син ледве бачить. Спочатку напади зменшилися, а зараз такі самі, як і були. Ми розуміємо, що винні в усьому самі і нестимемо цей хрест до кінця. Що буде з нами далі, знає тільки Бог.
– Я нікого не хочу розшукувати й добиватися покарання, адже сама дозволила влізти в сім’ю і робити все, що заманеться. До того ж, навіть у традиційній медицині вже зневірилася. Нам вона також нічим не зарадила. Зараз хочу єдиного: спокійно жити. Але як, коли у мене на руках хворий син, – каже ще молода, але зовсім сива Марина Михайлівна.
Ми намагалися поговорити з дружиною екстрасенса і запитати, чому ж вона, будучи в здоровому глузді й не плекаючи жодних ілюзій щодо здібностей чоловіка, дозволила статися такому. Проте поговорити з нами жінка категорично відмовилася.