Як карта ляже
Доля тішиться людьми як талановитий фокусник. Збирає в колоду карт дати, імена, події та починає штукарити. Перекине ліворуч, праворуч, переплутає, наче примхливе дівчисько. А потім знову поскладає і чекає оплесків. Нарешті, дочекалася.
«Летять журавлі» – єдиний фільм радянсько-російського виробництва, що одержав у Каннах «Золоту пальмову гілку» (1958 рік) та потрапив у лідери кінопрокату Франції, сьогодні, 18 травня, святкує день народження. Та не сам, разом з геніальною актрисою, Валентиною Ананьїною, яка зіграла у ньому хоч й епізодичну, але помітну роль співробітниці Бориса.
Яке зіркове «полотно» намалював, майже 50 років тому, режисер «Летять журавлі» Михайло Калатозов – Тетяна Самойлова (отримала премію Французької академії кінематографії «Кришталева зірка» за виконання головної ролі. – Авт.), Олексій Баталов, Василь Меркур’єв, Олександр Шворин, Світлана Харитонова, Костянтин Нікітін, Валентин Зубків, Антоніна Богданова, Борис Коковкін, Валентина Владимирова, Леонід Князєв, Микола Зморшків. Оператор-постановник Сергій Урусєєвський у Каннах отримав тоді приз Вищої технічної комісії Франції.
Майже 13 років російські режисери не ставали на червоний килим Каннського фестивалю. А в цьому році – аж двоє. І знову штукаритиме доля подіями, датами і людьми. Можливо, потягнуть кінострічки козирних тузів, як тоді, в далекому 58-ому «Летять журавлі» «накрили колоду» червоним джокером. Можливо, посупляться, побачивши самі шістки. Подивимось, як карта ляже.