Світ Марії Приймаченко
Одна з найповніших збірок геніальної художниці Марії Приймаченко зберігається в Музеї українського народного декоративного мистецтва, що на території Національного Києво-Печерського заповідника. Тож не пропустімо нагоди: до кінця травня в музеї діятиме експозиція робіт великої Майстрині.
У той дивовижний «Приймаченківський» світ, де владарюють краса і фантазія, поведуть відвідувачів 38 живописних композицій, представлених на виставці. Ці картини – з величезної спадщини Марії Приймаченко, створені в період з 1930-х до 1980-х років.
Біля кожної з картин хочеться подовше затриматися, поринути поглядом і душею у їхню чисто-свіжу ауру. Мабуть, підсвідомо відчуваєш: картини художниці від народу Марії Приймаченко несуть подих рідного краю. Її сюжетні композиції настільки самобутні, настільки ж і близькі до народних картинок. Квіти, птахи – яка розкіш!
А які фантастичні звірі та тварини народжувалися з-під пензля великої Майстрині. Загадкові, з поетичного царства казки – «Фіолетовий звір», «Котячий цар», «Звір гуляє», «Гороховий звір». Які в неї добрі й незвичні звірі ось як на картині «Стародавній лев подружив із гадюкою».
Мабуть, не один шанувальник творчості Марії Приймаченко ставив собі запитання: її роботи – це живопис чи станкова графіка? Фахівці ж пояснюють, що народна художниця у своїх творах дивовижно поєднала малюнок і живопис.
Що більше поринаєш поглядом у картини-оповіді великої Майстрині, відчуваєш її роздуми про колоритний український світ, про час і про себе, як ось у картинах «Свято», «Весілля», «Їде осінь на коні», «Літа мої молодії, прийдіть до мене у гості». У тих роздумах-кольорах – і доля людини, і цілий білий світ, який так щедро виписувала-вимальовувала своїм пензлем Марія Приймаченко.
Спадає на думку й така подробиця: у «Всесвітній енциклопедії наївного мистецтва», що вийшла у Бєлграді 1984 року, Марія Приймаченко представлена поміж зірок найпершої величини.