Заходиш до музею – потрапляєш до театру
Сьогодні, в Міжнародний день музеїв, «винуватці» свята влаштовують день відкритих дверей: в усіх київських музеях можна побувати безплатно
Пропонуємо читачам одні з таких відвідин, аби разом ознайомитися із багатющою культурною спадщиною, унікальними колекціями, що зібрав і зберігає для нас і майбутніх поколінь, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.
Де ще під одним дахом можна побачити стільки скарбів із царства муз? Саме тут відвідувачам повідають про витоки наших національних інструментів, покажуть одну з найстаріших кобз XVIII століття – кобзу із колекції основоположника української клисичної музики Миколи Лисенка. Продемонструють і гусла-стіл XVIII століття. У величезній колекції українських народних інструментів – і бандури 1960 – 1970 років відомого майстра-киянина Івана Скляра.
Поміж раритетів – і Галаганівський (Сокиринський) вертеп з ляльками XVIII століття. І – рідкісні афіші 1840 – 1860 років, костюми, реквізит, рукописи, фотознімки корифеїв українського театру.
У музейній колекції, що налічує понад 250 тисяч одиниць збереження, – і ранні ескізи всесвітньо відомих художників сцени – Вадима Меллера, Анатолія Петрицького, які започаткували колекцію сценічного авангарду 1910 – 1920 років.
Наш гід – завідувач відділу історії українського театру Ірина Мелешкіна, розповідає про багатий речовий фонд музею. Цікаві подробиці з історії українського музичного театру можна дізнатись і за рукописами-автографами Миколи Лисенка, Бориса Лятошинського, Юлія Мейтуса, і за виданнями нотних збірок українських композиторів-класиків.
І на театральну сцену, і за лаштунки поведуть рукописи, листування Миколи Садовського, Марії Заньковецької, Олександра Вертинського, Гната Юри, Амвросія Бучми… Тепло рук корифея сцени Миколи Садовського зберігає костюм, у якому він виступав у ролі Богдана Хмельницького в однойменній виставі за п’єсою Михайла Старицького. Тут – і чисто людський «реквізит» – кавоварка Садовського, виготовлена у формі паровоза.
Є в музеї і зал, що повідає про театральні уподобання Тараса Шевченка, про його дружбу з великим актором Михайлом Щепкіним, про театральні переплетення в долях Кобзаря й Семена Гулака-Артемовського.
Цікаво: музей представляє експонати не стандартно, а подає експозицію театралізовано. Тобто кожен зал – це ніби чергова сцена з вистави або сторінка з історії того чи того експоната.
У залах та фондах музею – і яскраві сторінки з історії українського кіно, і театральної справи в Україні. Бо ж і сам цей музей – єдиний у нашій країні за такою спеціалізацією – був заснований 1923 року як театральний музей при Мистецькому об’єднанні «Березіль», яке очолював реформатор українського театру Лесь Курбас. З перших днів свого існування цей музей передбачався як всеукраїнський.
На ідею Курбаса – створити музей, першими відгукнулися славетні актори Марія Заньковецька, Любов Лінницька, Іван Мар’яненко, Амвросій Бучма. Вони першими подарували цінні експонати. А коли 1926 року «Березіль» переїхав до Харкова, то унікальну колекцію передали до Всеукраїнської академії наук.
При музеї, що нині підпорядковується Київській міськдержадміністрації, створено багату бібліотеку мистецтвознавчої літератури. Вже наступного тижня, 24 травня, музей запросить киян на нову виставку, присвячену 100-річчю від дня народження відомого актора, режисера Володимира Скляренка. В експозиції буде багато нових експонатів, якими поповнила музей родина Скляренка. Зокрема, численні фото з вистав, які Володимир Скляренко як головний режисер Київського оперного театру в 1950-х роках ставив на цій сцені. Кияни старшого покоління на цій виставці знову можуть зустрітися з героями опер Миколи Лисенка «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда» (зокрема, із зовсім молодим Дмитром Гнатюком – у ролі Енея). Всі вони постануть із фото, з афіш, щоденників…
Саме Володимиру Скляренку належить перше прочитання опер Георгія Майбороди «Милана», «Арсенал», «Тарас Шевченко».
Цікаві сторінки – і його робота в театрі ім. І.Франка.
А чи багато хто знає, що біля витоків Одеського театру музкомедії стояв саме Володимир Скляренко?
На зустріч-відкриття нової експозиції прийдуть відомі актори, режисери, які працювали разом із Володимиром Скляренком, і, звичайно ж, доповнять виставку своїми спогадами-розповідями.