Членом Київського крейсерського яхт-клубу може стати кожен, незалежно від віку, статі, соціального й матеріального стану, але для цього треба відпрацювати вступне завдання, пройти 2 роки іспитового терміну й отримати рекомендацію хоча б одного члена клубу. Вступним завданням є робота на території клубу на загальну суму 1000 гривень. Не грошовий еквівалент, а саме робота, – акцентують яхтсмени. Як мовиться, любиш кататися, люби й човна доглядати.
95 відсотків яхт їхні власники будували самі з підручного матеріалу. Вкладали в них увесь свій час, кошти й душу. Як правило, на це йшло 4-6 років напруженої праці. Зате потім, за дбайливого догляду, такий плавзасіб може служити до 100 років. Більшість членів Київського крейсерського яхт-клубу – люди невисокого рівня достатку – інженери, лікарі, будівельники. Своє захоплення вони передають дітям, онукам. Серед яхтсменів, практично, немає рибалок. На пасивне споглядання на поплавок просто немає часу. Та й характер не той: підкорювачі водних просторів завжди у русі, в роботі. Постійно щось фарбують, шпаклюють, чистять. Статисти попереджають, за рівнем складності й небезпечності яхтовий спорт стоїть на другому місці після парашутного, але за 40 років діяльності Київського крейсерського яхт-клубу його «морські вовки» не пригадують жодного нещасного випадку на воді зі своїми колегами. Усім випадковостям вони протиставляють свої знання, досвід і працелюбність.