На яхтсмена вчитися довше й складніше, ніж на шофера
Аби ходити під вітрилами, не обов’язково бути членом яхт-клубу й мати власного човна. Для початку можна попроситися в команду якоїсь вподобаної вами яхти. Як правило, капітани не відмовляються від додаткових робочих рук. А далі все залежатиме від працьовитості й характеру неофіта, а також від його особистого бажання підкорювати річкові й морські простори.
Вивчитися на яхтенного кермового, а потім і на капітана, можна в Академії водного транспорту. Окрім міжнародних правил, котрі визначають попередження, аби не трапилося зіткнення суден, там півроку штудіюють фізику, географію, метеорологію та багато інших премудростей, опановують практику, потім складають екзамен на права. Школа ходіння на катамаранах діє на базі Вітрильної академії, її базовий курс коштує 200 умовних одиниць для дорослих і 100 – для дітей. Ті, хто успішно складають випускний іспит, одержують сертифікат міжнародного зразка. З цим документом в будь-якій країні можна брати катамарани напрокат. Сама Вітрильна академія дає в оренду катамарани і погодинно, і на триваліший термін. Ціна – за домовленістю і залежить від моделі судна, орієнтовно – 50-90 «зелених».
Про оренду вітрильного човна можна домовитися безпосередньо в яхт-клубах. Щоправда, судно ви одержите разом з його командою. Навряд чи хтось погодиться довірити свій транспорт сторонній людині. Замовлення разом з передоплатою (зазвичай це третина вартості послуги) капітан яхти приймає за тиждень. Можна просто покататися кілька годин поблизу Києва, можна влаштувати на воді ділову зустріч, дружню вечірку чи навіть романтичну весільну подорож від Київського річкового порту до Канівського водосховища. Ціна залежить від комфортабельності судна й кількості гостей. Наприклад, групі з 15 чоловік тригодинна прогулянка на яхті «Кохана» обійдеться в 150 доларів. Як розповів її капітан Андрій Коваль, таку послугу частенько замовляють посли, представники шоу-бізнесу, бізнесмени середньої руки.