Коли земля тікає з-під ніг
На початку травня у двір приватного будинку на вул. Квітки-Основ’яненка, 14, зовсім беззвучно вночі зі стіни яру сповзла велика глиба глини. Лавина знесла 40-метровий паркан і зруйнувала недобудовану сауну. На щастя, люди не постраждали.
– У столиці чимало таких місць, і ми постійно за ними стежимо, – розповів нашому кореспонденту директор комунального підприємства «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» Олег Рубльов. – В основному це – Голосіївський, Солом’янський, Шевченківський, Печерський і Подільський райони. На жаль, жоден район, крім Солом’янського, який профінансував роботи на вулицях Кудряшова та Краснодонській, не бере участі у протизсувних заходах.
– Небезпеку несуть передусім лесові ґрунти? – запитали ми головного геолога підприємства Василя Бокового.
– У Києві багато лесових ґрунтів, вони займають усі плато. Це – Печерськ, Фролівська, Старокиївська, Батиєва гора – весь верхній Київ. Звичайно, такі ґрунти неприємні для будівництва, оскільки мають просадочні властивості. Але щодо зсувів – це не найголовніший чинник. Зсуви, зазвичай, відбуваються на глибших позначках.
– Тобто на межі ґрунтових вод, де для них є змащення?
– Так. Під лесовими ґрунтами є водонасичені прісноводні суглинки, бурі глини – вони для схилів – мов мило. Якщо у цих горизонтах збільшиться зволоженість – весь шар ґрунтів, що лежить вище, включається у зсувний процес. 90 і більше відсотків київських зсувів – техногенного походження. Передусім вони відбуваються через замочування ґрунтів, коли вода витікає із зношених і пошкоджених корозією комунікацій – водогонів, теплотрас, каналізації. Наступна причина – перерозподіл ґрунтових мас на схилах таким чином, що збільшується його напруженість – тобто можна підрізати схил або насипати зверху на нього землі чи якось інакше навантажити його.
За небезпекою зсувів перше місце посідають бурі глини. Другий тип пов’язаний з водоносним горизонтом, що перебуває на більших глибинах, до 125 метрів. Він приховується долиною Дніпра або київськими ярами. Наприклад, це Глибочицька балка та інші яри. У Києві було багато річок. Ці струмки і річки свого часу сформували складний рельєф міста. Тож зсуви відбуваються на всіх схилах балок, ярів, долин річок. Якщо їхати Набережною від Поштової площі до мосту Патона, то можна побачити, що весь схил Дніпра рясніє ярками. Це колишні зсуви, яких тут було 33. Вони відбулися тоді, коли Набережної ще не було і Дніпро підмивав берег.
Там, де на схилах Дніпра вклинюються води другого водоносного горизонту, прокладено штольні, аби перехоплювати ці води і спускати їх у річку, щоб вони не стали мастилом для зсувів. Таких дренажних галерей у Києві близько сотні протяжністю 200 кілометрів.
– Назвіть найнебезпечніші місця у Києві.
– Практично всі найнебезпечніші щодо зсувів місця у Києві вже виявлено і включено у програму соціально-економічного розвитку. Ці місця були, є і будуть, головне – контролювати процес і вчасно виконувати необхідні роботи. Передусім – там, де можливі масштабні руйнування. Немає такого місця у Києві, щоб загроза зсуву стала тут для нас новиною. Але зсуви все ж відбуваються – з вини людей. Якби це було стихійне явище, його легше було б передбачити. А трубу, яка місяць протікає, не видно. Був такий випадок на вулиці Пирятинській, 13-15 у Печерському районі. За словами місцевих мешканців, три місяці на території маєтку з труби витікала вода. Хтось придбав цю ділянку, але нічого там не робив. Господаря немає, «Водоканал» за приватний сектор не відповідає. В результаті ґрунт посунувся. Сусідні будинки деформувалися.
На Печерську є вулиця Ольшанська. Схил між нею і вулицею Кіквідзе посунувся. Зсув має два джерела, які об’єдналися. Під загрозою опинився житловий будинок і автопідприємство. Слід негайно вживати заходів. У парку Слави деформування на схилі ще не припинилися, але ми там роботи проводимо. Володимирський узвіз «потягнуло» у бік Дніпра. На межі Шевченківського і Подільського районів розташований автокооператив «Макарівський», на вулиці Отто Шмідта, 2/2. Через порушення протизсувного режиму при будівництві та експлуатації цього гаража виник зсув ґрунтів, який не припинився й досі. Райони не можуть визначити, хто має фінансувати протизсувні роботи. А загроза може виникнути і для приватної забудови, і для вулиці Нижньоюрківської. У Голосіївському районі зсуви на вулиці Адмірала Ушакова. Є таке явище біля Пішохідного мосту на Набережній. На території Національного аграрного університету на вул. Оборони, 1 земля тікає з-під ніг. Біля будинку № 31 на вул. Буковинській схил руйнувався багато років поверхневими водами і тепер несе загрозу. Вулиці Корчуватська, 13-17, Квітки-Основ’яненка. За цими адресами зсуви мають «районні масштаби лиха».
– Чи тривають геологічні дослідження Києва?
– Цим займаються забудовники, коли обґрунтовують проект. За нашим замовленням «Київпроект» розробив карту-схему зсувонебезпечних територій Києва. Але роботу слід продовжувати, оскільки на карті – узагальнена, схематична ситуація.
– На Боричевому току на схилі вирубали дерева і приступають до будівництва. Кажуть, нині можна будувати, де завгодно.
– Так, технічні можливості великі, будувати беруться навіть на небезпечних місцях. Забороною щось зводити на зсувонебезпечних місцях питання не вирішиш. Потрібно ставити його в широкому масштабі: «Чи треба будувати на київських схилах?». Заповідні Дніпровські схили чіпати будівництвом не можна. Що менше буде на ньому споруд, то краще. Те саме на Боричевому току. Будувати там технічно можна, якщо провести локальні протизсувні заходи. А хто прогнозував, що станеться, якщо забудувати весь цей схил? Тому безоглядно будувати не слід. Одна річ, коли забудова невелика і фундаменти неглибокі, тобто вплив на геологічну ситуацію незначний. А якщо будинки великі та їх багато? На жаль, стан київських комунікацій є основною причиною підняття рівня ґрунтових вод – і, як наслідок, загрози виникнення зсувів ґрунтів.
НАША ДОВІДКА
Зсувні явища на правому березі Дніпра мали місце і почали завдавати збитків місту та його мешканцям ще в давні часи. Зсувні і зсувонебезпечні території становлять 5% території Києва. Із близько 3000 га зсувних територій в діючих межах міста 1600 га використані під забудову різного призначення, зокрема Печерський ландшафтний парк, будинок «Український дім», шляхом проведення протизсувних заходів побудовано житловий квартал у Старонаводницькому яру.
Захист від зсувів передбачено на схилах Сирецького (Бабиного), Реп’яхового, Смородинського, Юрківського, Петрівського, Кожум’яцького, Гончарного, Протасового ярів; на схилах Старонаводницької, Глибочицької (правому) та Совської балок; на правобережних схилах Дніпра від стадіону «Динамо» до Аскольдової могили; сходинках біля знаку «Магдебурзького права»; на схилах Дніпра вздовж парку Вічної слави, Печерської лаври, музею Великої Вітчизняної війни та від Маріїнського палацу до музичної естради; на вул. Андріївський узвіз, біля Андріївської церкви; на житловому масиві на вул. Деміївській; Національному ботанічному саду ім. М.М.Гришка НАНУ.