Дубль «Севільї»
Кубок УЄФА. Фінал. «Еспаньйол» (Іспанія)– «Севілья» (Іспанія)– 2:2 (Рієра, 28, Джонатас, 115– Адріану, 18, Кануте, 105), серія пенальті– 1:3. Вилучення: Мойзес, 68. Пенальті реалізували: Кануте (0:1), Драгутинович (0:2), Пандіані (1:2), Пуерта (1:3); пенальті не реалізували: Луїс Гарсія (воротар), Альвеш (вище воріт), Джонатас (воротар), Торрехон (воротар). Ірайзос, Харке, Давид Гарсія, Торрехон, Забалета, Руфете (Пандіані, 56), Мойзес, Де ла Пенья (Джонатас, 87), Рієра, Луїс Гарсія, Тамудо (Лакруз, 73)– Палоп, Альвеш, Наварро, Драгутинович, Пуерта, Мареска (Навас, 46), Поульсен, Марті, Адріану (Ренату, 76), Фабіану (Кержаков, 64), Кануте. Глазго. «Хемпдон Парк». 52000 глядачів. Арбітр Бузакка (Швейцарія).
Валерій ВАЛЕРКО
Віртуозність Палопа
«Севілья», чинний володар європризу та третя команда цьогорічного чемпіонату Іспанії, поставила на клас. «Еспаньйол», дванадцятий в актуальному національному реєстрі, – на цілковиту самовіддачу виконавців. І спільними зусиллями вони створили небуденне видовище, в якому передматчеве співвідношення сил виявилося знівельованим настільки, що про різницю в індивідуальному чи колективному вишколі важко було здогадатися навіть фахово підготовленому глядачеві. Втім, якраз та мікроскопічна перевага вищого за рангом і стала вирішальним фактором у фінальній міжусобиці земляків. Андалузька команда, на відміну від каталонської, мала на останньому рубежі неперевершеного Палопа. Герой двобою з українським чемпіоном – як відомо, саме Палоп забив рятівний для «Севільї» м’яч у Донецьку на стадії однієї восьмої фіналу – парирував аж три післяматчевих пенальті в Глазго й фактично самотужки вивів одноклубників на п’єдестал пошани.
Атракційність фіналу
Іспанський футбол, можливо, єдиний серед провідних, охоче і вміло завантажує фланги повною мірою. Завдяки цьому колективний маневр отримує конче потрібні в ігровому сьогоденні швидкість і динамічність. Саме так зіграли в Глазго фіналісти Кубка УЄФА. Не дивно, що всі голи стали результатом акцій, започаткованих і доведених до апогею на крилах атаки. Причому двох перших ударів, що змінили стартові цифри на табло, завдали флангові хавбеки яскраво вираженої наступальної спрямованості. «Якщо ми зуміємо «зачинити» фланги, то позбавимо «Севілью» половини її потужності», – зауважив напередодні матчу барселонець Давид Гарсія. Не «зачинили». Втім, як і суперник – «Еспаньйол» також відповів ударом з флангу. Та це той випадок, коли нарікати на свої помилки не варто – просто чудово зіграв опонент. А виграли від того – футбол і глядачі. «Такого видовищного і драматичного фіналу Кубок УЄФА не мав уже давно», – переконані незалежні експерти.
Іспанська монополія
«Еспаньйол», як і дев’ятнадцять років тому, програв єврокубковий фінал у серії післяматчевих пенальті. Першого разу, нагадаю, – німецькому «Байєру». Це тільки примножило смуток невдах і змусило їхнього тренера гірко пожартувати. «Тепер увесь світ знатиме, що Кубок УЄФА і «Еспаньйол», як брати, але не близнюки», – зауважив Ернесто Вальверде. Тим часом Іспанія, абстрагуючись від результату матчу, не приховує задоволення національним тріумфом. Одинадцятий виграш єврокубка другого плану вивів країну на одноосібне лідерство в історичному реєстрі Кубка УЄФА. Бо найближчі переслідувачі – Англія та Італія – тріумфували по десять разів. Існують підстави для додаткової втіхи і в самого переможця: «Севілья» стала четвертим – після «Барселони», «Валенсії» та «Реала» – клубом, який продублював загальну перемогу в Кубкові УЄФА (раніше – Кубкові Ярмарків) уже наступного сезону.
Хронологія подій
18 хвилина: Палоп викинув м’яча на чужу половину поля, а Адріану, промчавшись лівим флангом і наблизившись до воріт, ударом у дальній нижній кут повів лік голам – 0:1.
28 хвилина: Рієра, скориставшись передачею Де ла Пеньї, з лівого флангу змістився ближче до центру і, рикошетом од Альвеша, поцілив у дальній кут – 1:1.
105 хвилина: Навас із правого флангу технічно прострілив на Кануте, а той одним дотиком увігнав м’яча в нижній кут воріт «Еспаньйола» – 1:2.
115 хвилина: Джонатас, підхопивши м’яча неподалік центрального кола, пройшов уперед і, мов більярдну кулю в лузу, спрямував «шкіряного» в «шістку» метрів з двадцяти двох – 2:2.